Повідомлення telegram каналу - @antidaybook

Посеред розбурханих морів з водами кольору свіжої сталі, зубчастих скель, обтесаних невблаганними вітрами, на межі незвіданої крижаної пустки, жару земних надр, запалу й відчаю, надій і сміливості, ген-ген за небокраєм, де життя й нежиття зливається в одне, а давні легенди і билини оживають страхітливими тінями над рифами, які не знали ані ноги, ані бодай погляду людського, там, за густими туманами й під безкраїм, як сама людська думка, небом, немилосердним і мовчазним бездонним шатром, де сонце ніколи не здіймається вище чотирьох пальців над водою, товща котрої під тоненьким шаром дерева перебиває подих і, темними, такими ж бездонними ночами, де лишились тільки зорі і ти, де прокрадається в душу слизькими щупальцями те невідоме і незвідане, що не просто може, а має тут критися, обійшовши усі небезпеки, будучи, як самотня точка на порожній мапі зоряного неба, викинута з берегу суші у океан, здана на милість таких давніх богів, що й імен їхніх не лишилося, перетнувши, словом, це все, вистоявши крізь найжорстокішу бурю і найхолодніші, що лишають іній на бровах, днини, ти знайдеш його.
Вогник.
Тепло.
Прихисток для тебе. І таких як ти.