Повідомлення telegram каналу - @antidaybook

В Рея Бредбері була така фішка: щоранку він записував свої сни.
Бредбері вірив, що найкраще, про що ми можемо й хочемо написати нам вже нашіптує підсвідомість. А оскільки сни — це ворота в підсвідомість, навіть, я б сказав, ціле шосе, — то їхні сюжети уже є відправними точками для фантазії.
Збираючи ранок за ранком такі записи, Бредбері давав їм настоятися, як кульбабовому вину. Дні, тижні чи місяці записи лежали собі осторонь, аж поки, сідаючи писати нове оповідання, він не заглядав до них.
Нотатки із снами задавали атмосферу, сетинг та дух історії, яка далі сміливо розмотувалась на сторінках під друкарською машинкою.
Я б не сказав, що усі сни придатні для такого, бо часом може снитися таке, що й записати важко. Або ж, буває, сниться щось хороше, просто офігенне, і ти такий прокидаєшся... і бачиш, що це був тільки сон. І такий блять, ну дякую, підсвідомість.
Та загалом спосіб хороший. Письменництво — це все про історії, які живуть всередині нас і про які неможливо мовчати. Якщо ми не зважаємо на них вдень, то ці історії, оминаючи соціальні й психологічні пороги, будуть з'являтися вночі.
Це хороший спосіб добути найщиріші і найглибші історії, а ще, як бонус — пізнати краще свої психологічні приколи.
А там може бути стільки всякого цікавого))))