Повідомлення telegram каналу - @antidaybook

Це так дивно і тупо, коли здоров'я стає лімітуючим фактором. Ти створюєш план, вирішуєш по ньому діяти, такий, в день такий то час такий то я буду робити Х. А потім, коли цей час підходить, стає так хуйово, що в кращому разі Х виконується на 30%.
А окрім Х є ж ще й Y, D, F, є ще домашні турботи, і несподівані всякі справи, і бажання, і зустрічі.
До того, ж це працює як для фізичного, так і для ментального здоров'я. Ці двоє братанчиків, виявляється, дуже тісно переплетені. Кепська менталка — кепський імунітет — кепська працездатність — ще гірша менталка.
Єдиний плюс цього всього, що лиш опинившись в такій затяжній хуйні, починаєш по-справжньому в ній розбиратися. Немов заправський детектив, з цигаркою в зубах у кабінеті лікаря / психотерапевта / просто на прогулянці на самотні починаєш добиратися крізь лабіринт досвіду до істин про себе.
Що ж це за звір, що погіршував моє самопочуття все свідоме життя?..
А що це за психологічні приколюхи, які завжди спохмурюють навіть сонячні дні?
І як ці обидві штуки між собою пов'язані?
Як виявляється, є купа некритичного, але вельми напряжного, заплутаного і фундаментального лайна. Фактично, треба перебудувати себе повністю із заводських налаштувань.
І тут знову постає питання менталки: коли тобі стає краще і ти рухаєшся куди слід, та "треба" ж більше, краще, швидше! А організм каже вооооу, чуваче, куди ти так розігнався. Іди, попий чайку та полеж трохи))
Тож краще інвестувати у своє ментальне і фізичне здоров'я заздалегідь. Й не нехтувати тим, що ці дві штуки, як ліва і права нога — дві половинки одного й цілого.