читати не розучилась, а от писати дописи в блог - можливоале енівей, вважаю, що маю розповісти за останнє прочитане, яке ну точно варте уваги🕒«Буремна вись» - Емілі Бронтебрали її на обговорення клубу. ну подобаються мені книги з гнітючою атмосферою, сірими персонажами та їхніми незрозуміли стосунками, взаємодіями та рішеннями. брала читати після нової екранізації, здивувалась, що екранізація це лише пів книжкиале моя перша реакція після прочитання була така: “всі там якісь довбойоби”цим і сподобалась 😏🕒дилогія «Листи зачарування» - Ребекка Росся знала, що ця історія мені сподобається. яка ж там любовна лінія!! така чуттєва, ніжна і щира. смаколик :)є моменти того, що це янг едалт, і вона має дуже багато магічних співпадінь, які мене трошки дратували, але ось ці їхні листи та сама взаємодія головних героїв перекрила для мене всі можливі мінуси🕒«Садівник і смерть» - Ґеорґі Ґосподіновкнижки цього пана я готова скупляти абсолютно всі! його майстерність слова та вміння викласти обрану тему таким чином, що ви самі маєте знайти відповідь на питання, свою відповідь - це те, що мене підкупає в його книжкахна цю книжку точно хочу спробувати викласти повноцінні враження, ну бо вона прям варта! 🕒«Якщо зі світу зникнуть коти» - Кавамура Ґенкіяпонець, кіт і звичайно миска відбірного “скла”. японці насправді так люблять вписувати життєствердність у свої книжки, додаючи ось цю краплинку своєї філософіії та меланхоліїкнижка, знову ж таки, не про котиків :) 🕒«Ви говорите про мого сина» - Філіпп Бессонце ще одна миска, а можливо навіть відро, відбірного “скла”, яка нааастільки поетично написана, що хочеться виділяти цитати за цитатою. саме цим мені дуже подобається цей автор!