Ситуація практично по всій лінії фронту зараз ускладнена. Росіяни розуміють, що захід вже дозрів і готовий на них тиснути та ставити у дуже незручне становище. Тому наш ворог накаляє обстановку на фронті, збільшує тиск аби їх почали просити і вмовляти на перемовини, а вони тоді матимуть домінуючу позицію. Ось така в них логіка. Вони вже так робили. Звісно, чергове збільшення інтенсивності ворожих дій можна було б розцінювати і як рух до їх стратегічної задачі - захопити всю Україну і знищити державність. Але ж, вони паралельно включили своїх «хороших рускіх» і вже кілька разів «вкидували» різні мирні плани. Вони не хочуть почуватися злочинцями, яких змушують припинити вчинення злочину, вони хочуть почуватися великим політичним гравцем і вершити долю України, торгуючись з Заходом, а не з нами. Але це не означає, що вони досягнуть мети. Адже наступ на Харківщині зупинений і зараз наші війська не гірше тримають оборону. Так, у ворога є подекуди тактичне просування. Але в нас настільки нерівні сили. Наш супротив по факту значно перевищує наші можливості. Росіяни з усіма їхніми перевагами у зброї і людях, які вони нарощують постійно, - не можуть вже два роки вийти на ті межі які, планували. А ударом по Охматдиту вони ще раз нагадали всьому світу, що вони фашисти і з ними можна говорити лише мовою сили.