Завтра — День захисників і захисниць України. 🇺🇦
День тих, хто став між нами і війною. Тих, хто захищав наші домівки, наших дітей, нашу країну. Тих, завдяки кому ми сьогодні можемо прокидатися, обіймати рідних і просто жити.
І мені неймовірно боляче від того, що ми досі не можемо добити цю петицію підписами.
Залишилося 8,5 тисяч підписів.
Це не так багато. Насправді це дуже мало, якщо сьогодні кожен, хто побачить цей допис, просто не пройде повз.
Ігор — наш волонтер. Людина з великої літери.
Людина, яка кожного разу йшла на допомогу, коли це було потрібно. Не шукала причин відмовити. Не питала, чи зручно, чи далеко, чи небезпечно. Просто була поруч і допомагала.
А сьогодні допомога потрібна вже йому. Потрібна наша пам’ять і наша вдячність.
І я окремо хочу звернутися до всіх військових, які знають мене як волонтера, знають нашу команду, знали Ігоря. Хлопці, будь ласка, не проходьте повз. Вас ще дуже мало серед тих, хто підписав.
Ви знаєте, скільки разів ми разом закривали потреби. Скільки разів їхали, шукали, знаходили, привозили, допомагали. І ви знаєте, якою людиною був Ігор.
Я дуже прошу вас — підтримайте тепер його.
Нас багато. І якщо кожен сьогодні виділить лише три хвилини — ми можемо разом дуже швидко добити цю петицію.
Я вас прошу. Я вас буквально благаю.

🙏
Не гортайте цей пост далі. Підпишіть. Зробіть репост. Відправте побратимам, друзям, рідним.
Людина захищала нас із вами. Захищала Україну. Допомагала нашим військовим тоді, коли це було потрібно найбільше.

Невже ми не можемо віддати три хвилини свого часу?

https://petition.president.gov.ua/petition/268008

Напередодні Дня захисників нехай наша вдячність буде не тільки словами.

8,5 тисяч підписів. Давайте зробимо це для Ігоря. 🇺🇦🕯️

Для нас — три хвилини.
Для нього — пам’ять, на яку він заслуговує