І одного ранку просто взяла аркуш паперу —і виписала п’ять ознак життя.

💓 Серцебиття — чи б’ється маленьке серце рівно.

💨 Дихання — чи є перший вдих, чи вистачає сил.

💪 М’язовий тонус — чи тіло пружне, чи розслаблене.⚡️ Рефлекси — чи реагує дитина на дотик, на життя.

🌸 Колір шкіри — чи є у ній рожеве, як знак тепла. Вона не знала, що цього ранку змінює медицину назавжди. Шкала Апгар сьогодні застосовується у понад 180 країнах світу. Через хвилину після народження і знову через п’ять хвилин — медсестра чи лікар оцінюють ці п’ять ознак за 0, 1 або 2 бали. Максимум — десять. Десять — це коли життя розквітає повністю. І щохвилини, у тисячах пологових залів, хтось тихо називає це число, навіть не знаючи, що вимовляє ім’я Вірджинії Апгар. Після створення шкали вона не зупинилась:отримала ступінь із громадського здоров’я, стала першою жінкою-професоркою в Колумбійському університеті, виступала, подорожувала, піднімала теми, про які тоді мовчали. Коли її запитали, як їй вдалося прорватися в «чоловічу» медицину, вона просто посміхнулася. Бо для неї це ніколи не було боротьбою. Це було служінням. Вірджинія Апгар пішла з життя у 1974 році. Але її тиша залишилась. У кожному першому вдиху дитини. У кожному серці, що вчиться битися. У кожній жінці, яка, попри “не можна”, створює своє “можна”.⚡️ А яка сила всередині вас ще чекає свого народження?#шляхами_жінок