Навіщо ми самі ускладнюємо собі життя, коли Україна бореться за виживання?

Читаю новини про чергове загострення відносин із Польщею і хочу поставити депутатам Львівської обласної ради просте запитання: чому саме зараз, коли Україні настільки потрібні підтримка, зброя та єдність партнерів, ви ухвалюєте рішення, настільки передбачувані за своїми дипломатичними наслідками?

20 жовтня Львівська облрада проголосувала за оголошення 2027 року роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Уже наступного дня РБК-Україна та «Європейська правда», посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що через це Польща призупинила передачу Україні великого пакета військової допомоги. За словами співрозмовників видань, зараз проблему намагаються врегулювати закритими дипломатичними каналами.

Тут потрібна точність: повідомлення про призупинення постачання поки ґрунтується на інформації джерел журналістів. Публічного офіційного підтвердження цього кроку від польського уряду у перевірених матеріалах немає. Тому стверджувати, що Польща офіційно оголосила про припинення військової допомоги Україні, було б неправильно.

Але офіційна реакція польських посадовців уже достатньо серйозна.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у своєму публічному дописі назвав рішення Львівської облради неприйнятним, заявив, що воно поглиблює розбіжності між народами, та закликав українську владу від нього відмежуватися.

Прем’єр-міністр Дональд Туск висловився ще пряміше: «Це нерозумно, це шкодить Україні». Він попередив, що такі рішення ускладнюють роботу друзям України та створюють додаткові приводи для противників нашого вступу до Європейського Союзу.
Наше Міністерство закордонних справ також назвало рішення контрпродуктивним і повідомило, що його ухвалили без консультацій із дипломатами та центральними органами влади. Отже, питання про наслідки виникло і всередині самої України.

Я розумію, що історична пам’ять важлива, а Україна має право самостійно осмислювати своє минуле й ушановувати боротьбу за незалежність. Ініціатива має календарне пояснення: у 2027 році виповнюється 85 років від створення УПА та 120 років від народження Шухевича й Ольжича. Саме на ці дати посилалася профільна комісія облради ще в липні.
Але ювілейна дата не звільняє політика від обов’язку думати про наслідки власного голосування.

Невже неможливо було заздалегідь поговорити з МЗС, почути дипломатів, оцінити ризики й обрати такий формат вшанування, який дозволив би зберегти нашу гідність і водночас не створював нової кризи у відносинах із сусідом?

Мене найбільше обурює легкість, із якою можна натиснути кнопку в сесійній залі, після чого іншим доводиться витрачати час і політичні зусилля, щоб пояснювати, переконувати та відновлювати довіру. Особливо коли цей час потрібен для переговорів про захист наших міст, забезпечення війська та підтримку країни перед зимою.

Як депутат обласної ради, переконаний: відповідальність за рішення починається ще до голосування, коли ти запитуєш себе, яку користь воно принесе людям і яку ціну за нього може заплатити держава.

Сьогодні кожен із нас, хто має право ухвалювати рішення від імені громади, повинен насамперед думати про те, чи стане Україна після цього сильнішою, бо право на власне майбутнє ми захищаємо просто зараз і легковажити ним заради гучного політичного жесту — надто дорого.