Біблія про виховання сина"Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним. Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним. Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього. Помер батько його— і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів— того, хто воздає подяку. Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його. Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим. Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе. Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми. Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його. Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі. Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його". Біблія. Книга Премудрості Іісуса Сина Сираха (30:1-13)