Його останні хвилини були спокійними та мирними. Як згадували очевидці, владика не нарікав на свої страждання, не давав жодних розпоряджень, а тихо переступив поріг вічності.Звістка про кончину архієпископа миттєво облетіла весь Крим. Тисячі людей почали прибувати до його дому, Благовіщенського храму та Свято-Троїцького кафедрального собору Сімферополя, щоб попрощатися зі своїм архіпастирем. Панахиди звершувалися безперервно, а віряни зі сльозами говорили: «Пішов наш молитовник, наш святий».Попри численні спроби влади перешкодити урочистому прощанню та похоронній процесії, любов народу виявилася сильнішою. У день поховання тисячі людей вийшли на вулиці Сімферополя, супроводжуючи свого архіпастиря до місця вічного спочинку. Упродовж усього шляху лунало «Святий Боже», дороги були всипані пелюстками троянд, а рух у місті практично зупинився через величезну кількість людей, які прийшли віддати останню шану святителю Луці.Очевидці згадували, що такого похорону Сімферополь не бачив ні до того часу, ні після. Це була не просто жалобна процесія, а всенародне свідчення любові до пастиря, який усе своє життя присвятив служінню Богу та людям.Сьогодні мощі святителя Луки спочивають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Сімферополя, а тисячі паломників з усього світу продовжують звертатися до нього з молитвою, отримуючи духовну підтримку та зцілення.Святителю отче Луко, моли Бога за нас!