Марсель — столиця французького Провансу і кожен сприймає його по-різному. Для мене це місто, яке заснували греки. І це відчувається в архітектурі, світлому та елегантному мінімалізмі, тому як промені сонця роблять місто живим. Марсель — це місце свободи, де можна бути собою. Тут легко загубитися в натовпі на терасах ресторанів, розмальованих графіті. Тут можна бродити поміж сміття й думати про своє або поїхати на острови й пити вино, сидячи на траві. Можна вибирати пляж під настрій і сезон, вболівати за свою команду на стадіоні, купатися в морі, гуляти вздовж La Corniche — однієї з найгарніших набережних. Дивитися на старий порт із тераси готелю, віддаючи маленьким корабликам весь свій біль.Можна купити свіжу дорадо в харизматичного араба й розмовляти з ним українською — бо його жінка з України. Завітати до музею історії Середземномор’я, розташованого під водою. Поїхати до рибальських сіл поблизу міста. Побачити каланки — унікальне диво природи, що належить тільки Провансу.Марсель дає мені багато. І я люблю це місто всім серцем.