Замість постамента Леніна в Києві хочуть поставити черговий цар-фонтан. А колись точилися дискусії стосовно проекту нового монументу на Бессарабці, наприклад якомусь українському діячеві. Я не знаю, чи ок це ставити на місці колишнього пам'ятника новий пам'ятник, але вирішив подивитися, скільком українським діячам було встановлено монументи від проголошення незалежності у 1991 році. Їх дуже мало. Ярослав Мудрий, Михайло Грушевський, Олена Теліга, В'ячеслав Чорновіл... Натомість дуже часто відкривали фонтани, скульптурні композиції, або щось нейтральне - типу пам'ятника жабі чи коту. Або "глобус Києва", який можна розкрутити і вибити ним комусь око. Або ще раз відкрити пам'ятник засновникам Києва, чи зобразити Іллю Муромця, як богатиря з російського пропагандистського мультика. Пам'ятники врешті-решт формують простір пам'яті довкола нас. Совок свого часу цей простір у Києві сильно спотворив. Але наповнювати його чомусь ніхто не береться. Таке враження, що в місті уникають відповідальності за політику пам'яті і чогось боїться. І замість фігури письменника чи військово-політичного діяча, краще поставити черговий фонтан.