Тут вийшла хороша стаття на Happy Monday, де розпитали перекладачку видавництва ARTBOOKS Анну Процук про її робочий день, взаємодію з іншими учасниками команди та мистецтво художнього перекладу.Обов'язково прочитайте цю статтю, бо зараз відчувається якась криза у перекладі: ми часто чуємо про перекладачів лише тоді, коли трапляються якісь помилки, навіть коли насправді це нюанси редактури чи коректури, а не самого перекладу.Ця публікація дасть українському читачеві контекст: про обсяг роботи, відповідальність, фінансові реалії та виклики, з якими стикаються перекладачі в Україні.Зараз дуже важливо говорити про це публічно, бо усвідомлення цінності перекладу формує здорове ставлення до української книги загалом — і з боку читачів, і з боку ринку.Сама я спілкуюсь з декількома перекладачками, тому хотілося б, щоб люди більше знали про важкість їхньої роботи і не знецінювали це. Бо то давай швидко, але виходить не дуже добре, то давай ідеально, але перекладається ледь не два роки.Нам потрібно більше людяності і пошуку інших шляхів скиду агресії, бо по той бік екрану сидять такі ж самі люди з власними емоціями та почуттями.