Може це прозвучить якось "неправильно", але я скасувала до кінця весни свої благодійні менторські консультації і думаю, що не продовжу їх після (тут подивимось)Бабуся моя точно би мене засудила. Сказала б "Альонка, всьо тібє дєньгі на умє, савсєм уже стала егаісткай" :))Але це знову ж питання цільових дій і відповіді собі на питання "як я можу робити більше і ефективніше?"От я сіла розбиратись, що в мене забирає час. Проєкти, де я зі звички, багато комунікацій з якихось питань, консультації за донат... І з цими консультаціями був крінж, бо бувало, що люди спершу дізнавались повну вартість у мене, а потім бронювали через платформу, де можна було забукати її хоч за 100 грн. Я багато роблю роботи або допомагаю безкоштовно, мені не шкода, але в цьому випадку я відчула, що САМА цей свій час не ціную.Я на це все подивилась і зрозуміла, що якби ті 4 години на місяць працювала, то профіту було б значно більше. А якби займалась своїми проєктами, то ще більше, ще й в довгостроковій перспективі.На противагу приклад з нашою благодійною лекцією з Лесиком і Інною (тут дяка Андрію за ініціативу). Ті самі умовні 4 години підготовки і лекції ⏤ 30к на Збройні Сили. До чого я? Не завжди мета "на благо" дійсно на це благо працює.І іноді краще відмовитись від зайвого, аби вивільнити простір для створення чогось більш цінного🤞🏻