Джерело
Бережу твоє здоровʼя | Нещодавно почала глибше досліджувати тему сну через такий запит деяких...
522 Охват/переглядів
2025-07-17 16:57
Повідомлення №283
Нещодавно почала глибше досліджувати тему сну через такий запит деяких клієнтів: «я спеціально не лягаю довше спати, бо вечір — мій єдиний час для себе, хочеться, аби день довше не закінчувався». І воно якось дуже по-людськи звучить, правда?
🥹 Той темпоритм життя, контекст, у котрому ми живемо в Україні — усе спонукає до того, аби зосереджуватись на усьому, крім як на собі. Так ось цьому явищу є характерна назва — revenge bedtime procrastination.
Цещось на кшталт прокрастинувати сон навмисно, як один з проявів непрямої форми самоушкоджуючої поведінки, частіше зумовлена спробами впоратись з напругою, стресом, заповнити «внутрішню пустоту». Ввечері активність префронтальної кори знижується, тобто нам важче контролювати емоції та імпульсивні дії. А ще домінує лімбічна система (спростимо до визначення «система винагороди» для розуміння), звідси прагнення легкодоступних нагород по типу скролінгу соцмереж, їжі, алкоголю. Тому й бажання прокрастинувати сон контролювати важко. Для деяких людей така поведінка зумовлена досвідом ще з дитинства, де ми були вимушені лягати тоді, коли не хочемо. А тепер доросле панство можна собі дозволити усе, то чому б ні 😁 Як це змінити? Запропоную кілька стратегій. 1. Визнати, що така проблема є. Це важливо. Але, якщо це ніяк не псує вашу якість життя та вам із цим окей — краще сконцентруватися на тих аспектах життя, котрі більше турбують, або ж відчепитися від себе, правда.2. Спробуйте інтегрувати приємні дії саме впродовж дня, аби знижувати інтенсивність напруги до вечора, коли контроль імпульсів слабкий.3. Перенесіть те, що зазвичай робите вночі, на денний час, але дозовано. Я, наприклад, залипаю в соцмережах вдень потроху замість того, аби робити це перед сном — допомагає.4. Концентруйтесь на потребі змінити цю звичку як інвестицію в довголіття чи задля покращення якості життя. Не працюють довгостроково ті тактики, де ви до себе як до ворога 🙌🏻 Буду вивчати це питання далі, дуже цікаво підійти до таких поведінкових стратегій з різних сторін. А ви можете поділитись власними спостереженнями та думками під дописом)
🥹 Той темпоритм життя, контекст, у котрому ми живемо в Україні — усе спонукає до того, аби зосереджуватись на усьому, крім як на собі. Так ось цьому явищу є характерна назва — revenge bedtime procrastination.
Цещось на кшталт прокрастинувати сон навмисно, як один з проявів непрямої форми самоушкоджуючої поведінки, частіше зумовлена спробами впоратись з напругою, стресом, заповнити «внутрішню пустоту». Ввечері активність префронтальної кори знижується, тобто нам важче контролювати емоції та імпульсивні дії. А ще домінує лімбічна система (спростимо до визначення «система винагороди» для розуміння), звідси прагнення легкодоступних нагород по типу скролінгу соцмереж, їжі, алкоголю. Тому й бажання прокрастинувати сон контролювати важко. Для деяких людей така поведінка зумовлена досвідом ще з дитинства, де ми були вимушені лягати тоді, коли не хочемо. А тепер доросле панство можна собі дозволити усе, то чому б ні 😁 Як це змінити? Запропоную кілька стратегій. 1. Визнати, що така проблема є. Це важливо. Але, якщо це ніяк не псує вашу якість життя та вам із цим окей — краще сконцентруватися на тих аспектах життя, котрі більше турбують, або ж відчепитися від себе, правда.2. Спробуйте інтегрувати приємні дії саме впродовж дня, аби знижувати інтенсивність напруги до вечора, коли контроль імпульсів слабкий.3. Перенесіть те, що зазвичай робите вночі, на денний час, але дозовано. Я, наприклад, залипаю в соцмережах вдень потроху замість того, аби робити це перед сном — допомагає.4. Концентруйтесь на потребі змінити цю звичку як інвестицію в довголіття чи задля покращення якості життя. Не працюють довгостроково ті тактики, де ви до себе як до ворога 🙌🏻 Буду вивчати це питання далі, дуже цікаво підійти до таких поведінкових стратегій з різних сторін. А ви можете поділитись власними спостереженнями та думками під дописом)