Аліна Доротюк

Я БОЮСЯ🫣Дивлюся зі свого вікна, як відбудовують новий будинок на місці того, який зруйнували гармати російських танків…У тому зруйнованому будинку загинула жінка. Кішка тієї жінки зараз живе у моїх батьків. А вчора будівельник, який фарбував фасад будинку, увімкнув на увесь двір «російське лайно». Звісно, після зауваження вимкнув. Але я одразу подумала: в якому сюрі ми живемо - людина, яка відбудовує будинок, зруйнований росіянами, слухає пісні тих самих росіян.Я щодня згадую слова Римми Зюбіної в інтервʼю мені рік тому: «Українці не готові до повного очищення». І вже навіть починаю вірити в те, що скоро такі як Х чи Y заспівають тут у дуеті з кимось із хАроших росіян. Ну бо вони «протів путіна». А далі потягнуться сюди й інші росіяни. Ну бо нам якось треба буде після перемоги уживатися зі своїм сусідом. І ми ж «нЄ нацисти».Я БОЮСЯ. Боюся писати цей допис. Але найбільше боюся, що хоча б крихта з написаного тут стане дійсністю. Бо тоді виникає абсолютно логічне, як на мене, запитання: задля чого було стільки жертв. І хто ми такі, якщо змогли повернути те, проти чого увесь цей час так запекло боролися....#всебудеукраїна 💙💛 ВІРЮ!!! Вір і ти🙏🏻