Низка економістів в рф і окремі політичні еліти продовжують радити путіну не оголошувати мобілізацію, також про непідтримку таких дій говорить закрита соціологія, яку щотижня роблять в адміністрації путіна по регіонам. Замість цієї ідеї розглядається можливість приховано примусових дій для збільшення відсотка підписаних контрактів. Тобто, дилема полягає в тому, що путін хоче мобілізації, але це розірве існуючий суспільний договір між владою та росіянами, що війна далеко і воюють ті, хто хоче грошей. Простіше кажучи - життя в обмін на гроші. Мобілізація - це руйнація таких домовленостей. Як і говорив раніше, припиняти війну до 2028 року мінімум путін не бажає і закладає вже плани війни на весь 2027 рік. Ці прагнення теж не всі підтримують, і досі залишається коридор можливостей впливати на москву. Інструменти такого впливу є - наші удари по економіці, підтримка ЄС і це все помножено на волю США та Китаю. Коридор доволі вузький, але не є безнадійним. Для України дуже важливо зберігати єдність всередині, оскільки росіяни вкладатимуть великі ресурси не тільки у фронт, але й в інформаційне та політичне поле. Вони будуть підтримувати окремі потенційні політичні проекти в Україні, заводячи сюди гроші, шукаючи лідерів. Цей трек нікуди не дівся.