Для розуміння геополітичного порядку денного важливо вірно трактувати позицію Китаю щодо ЄС та євроатлантичного простору.Для Пекіну стратегічно важливо розірвати трансатлантичну єдність у рішеннях, де Вашингтон задає темп. Чим менш консолідовані США та ЄС - тим більше простору для Китаю.Ключові інтереси Китаю щодо Європи я бачу так. Європа - ринок збуту, технології, капітал. Ослаблення політичної координації з США знижує ефективність експортного контролю, санкцій. І це відкриває ворота Китаю.Роз’єднаний Захід - менше спільних дій щодо Тайваню, Південно-Китайського моря, підтримки України. Врешті, розбалансовані США означають, що це може позначитися на Японії і Південній Кореї, а значить може бути послаблена координація Заходу в Індо-Тихоокеанському регіоні, де хоче домінувати Пекін. Водночас Китай не прагне формального союзу з Європою. Його модель - «стратегічна автономія ЄС».У китайському трактуванні - Європа ніби самостійна, але менш узгоджує дії із США. Враховуючи внутрішню конкуренцію в ЄС, Китай хоче діяти точково: інвестиції в окремі країни, інфраструктуру, порти, енергетику, лобізм через бізнес-інтереси.росія залишається інструментом і сировинним придатком Китаю для дестабілізації Європи та Заходу, а також, в уявленні Пекіна, росія може бути магнітом, який приведе європейських політиків на діалог з Китаєм.