Чи може художнє слово стати зброєю? Німецький класик Генріх Манн довів, що так. Науково-технічна бібліотека ХАІ запрошує вас відвідати тематичну виставку, присвячену 155-річчю від дня народження цього видатного майстра критичного реалізму та гуманіста.📖Генріх Манн — це не просто «старший брат Томаса Манна». Це людина, яка не боялася відкрито виступати проти диктатури, чиї книги спалювали нацисти, і чиї тексти сьогодні звучать дивовижно актуально.На полицях виставки ми зібрали найцікавіші матеріали, що розкривають життя та творчий шлях письменника:• Історична дилогія про Генріха IV — «Молоді літа короля Генріха IV» та «Літа зрілості короля Генріха IV». Це шедеври, де через призму минулого автор шукав відповіді на виклики сучасності.• Сатиричний роман «Вірнопідданий» — гостре викриття психології тиранії та покори.• Біографічні нариси та цитати, що змушують замислитися.• Рідкісні видання з фондів нашої бібліотеки, які приємно навіть просто тримати в руках.«Істинними гуманістами є лише ті, хто не тільки думає, а й бореться» — Генріх Манн.____Чому варто завітати?Сьогодні, коли ми знову відстоюємо цінності свободи, досвід людини, яка все життя присвятила інтелектуальному опору тиранії, є надзвичайно цінним. Виставка — це чудова нагода відволіктися від стрічки новин і зануритися в глибину європейської класики.📍 Де: Читальний зал Науково-технічної бібліотеки ХАІ. 🗓 Коли: Протягом тижня (за графіком роботи бібліотеки).Класик сказав: Будинок без книжок — як кімната без вікон. Приходьте, щоб відкрити свої вікна у світ великої літератури!
Натхненні новиною про американську місію NASA «Артеміда-2» — першу за 54 роки експедицію астронавтів до Місяця — аматори астрономії ХАІ вирішили ще глибше зануритися у вивчення науки про небесні тіла. Передусім слід більше дізнатися саме про українську астрономію та її найдавніші витоки, адже народна мудрість, збережена й перевірена століттями, — основа будь-якої вітчизняної сучасної науки. 🌌Українська астрономія зароджувалася в найдавніші часи, коли життя й трудова діяльність людини залежали від сезонних змін, зумовлених рухом небесних світил. Спостерігали наші пращури здавна за Сонцем, Місяцем, зорями й іншими небесними явищами. Отож на основі цих спостережень виникли народні прикмети про погоду, за якими люди могли впорядкувати свою діяльність, переважно роботу в полі. А найголовніше, що спостереження за небесними світилами дало змогу людям зорієнтуватися в часі й просторі — так було винайдено народний астрономічний календар, а також первісні «годинник» і «мапу». Положення Сонця на небосхилі й фази Місяця допомагали визначити час, а зорі були дороговказом. Первісна «наука» про зорі й сузір'я самобутньо відображена в народних українських назвах — астронімах. Відомі зараз назви астрономічних об'єктів запозичені з грецької та латинської мов, а от давні слов'яни використовували свої назви, які переважно були асоціативними й описували побут українців. Наприклад, сузір'я Великої та Малої Ведмедиці називали Віз або Ківш, а нерухому Полярну зірку, яка завжди вказує на північ, — Кіл, Кілок, Прикіл або Коза на приколі, що пов'язано з народним уявленням, де сузір'я Малої Ведмедиці — це коза, прив'язана до нерухомого кілка.Плеяди в сузір'ї Тельця іменувалися Стожари через свою подібність до стожарів (стогів, стіжків) — купок сіна для сушіння. За формою розташування зір, де одна велика зірка, оточена меншими, Плеяди також називали Квочка з курчатами. Молочний Шлях, що простягається на небі у вигляді білої смуги, мав чимало народних назв: Чумацький Шлях, Божа Дорога, Дорога у Вирій, Пташина Дорога.У будь-якому варіанті ця космічна система була дороговказом: «Чумацький» — шлях чумаків до Криму; «Пташина» — дорога птахів на південь у теплі краї; «Божа» — путь людських душ до Бога в рай. Сузір'я Оріона люди називали Плуг, Полиця, Чепіги, Коса, Косарі, Граблі, оскільки вбачали схожість конфігурації зір із сільськогосподарськими знаряддями, а також назви вказували на етапи землеробства, скошування достиглих хлібів. Подібна асоціативна логіка називання сузір'я Кассіопеї — Борона, тобто знаряддя для розпушування землі. Планету Венеру слов'яни вважали зорею, називаючи її Денною і Вечірньою, бо сприймали як дві зорі: перша з'являється перед сходом Сонця, друга — перед заходом. Було чимало й інших народних назв астрономічних об'єктів: сузір'я Волопаса — Пастух, а Терезів — Дівчина з відрами, зоря Капелла — Коза.Небесна сфера для наших предків була джерелом знань. Кожна українська народна назва — це результат тисячолітніх спостережень, які згодом трансформувалися у фундаментальні знання. Приєднуйтесь до нашої астроспільноти, щоб першими дізнаватися про дати наступних спостережень, ділитися власними астрофото й обговорювати таємниці космосу.👉Підпишіться на наш Telegram-канал (https://t.me/+VilFPc3VivIzMTcy)!Зустрінемося під зоряним небом ХАІ!📍 Астрономічний гурток ХАІ StarFrontier діє за підтримки керівництва Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».
6 березня в безпечному просторі ХАІ відбувся диктант, який уже став доброю щомісячною традицією університету.Уже вдруге до заходу долучилися студенти, викладачі й всі охочі перевірити свої знання української мови.За результатами перевірки робіт визначено трьох переможців:1-ше місце — Анастасія ДЕРЕВ’ЯНКО, фахівець Центру стратегічного розвитку та публічного позиціонування;2-ге місце — Вікторія КОЛЕНКО, старший науковий співробітник відділу забезпечення наукової діяльності;3-тє місце — Олександр ЗАБОЛОТНИЙ, декан факультету інтелектуальних систем управління.Під час ректорату під оплески переможців урочисто привітав і вручив подарунки в. о. ректора університету Олексій ЛИТВИНОВ.Щиро вітаємо найкращих у диктанті!👏 📝Для всіх охочих публікуємо текст диктанту, який підготувала кафедра української мови та мовної комунікації ХАІ.Квітневий тріумфВесна в Україні завжди асоціюється з оновленням, проте нинішній квітень видався особливим, позначеним перетином земного і космічного. У той час як на церковних подвір’ях розцвітають перші крокуси, а господині та господарі завершують останні приготування до Великодня, ми згадуємо і про іншу перемогу ‒ прорив людства за межі атмосфери. Поєднання релігійного свята і дня польоту людини в космос створює унікальний настрій, коли віра в диво переплітається з вірою в науку.Здобувачі на парах захоплено обговорюють сучасні міжпланетні місії та внесок українських інженерів у створення надпотужних ракетоносіїв. Юнаки та дівчата усвідомлюють: шлях до зірок, розпочатий кілька десятиліть тому, триває і сьогодні завдяки сміливості нових поколінь. Водночас в університетських коридорах панує передвеликоднє піднесення. У безпечному просторі ХАІ, де зазвичай панує дух технічного пошуку, сьогодні розгорнулася незвичайна виставка: вишикувалися різнобарвні писанки, що їх створили студентські руки, а в повітрі, попри гул ворожих «шахедів», ніби застигло тремтливе передчуття святкового передзвону. Багато хто замислюється над словами відомого вченого: «Космос ‒ це храм, у якому ми лише вчимося бачити світло».Мабуть, найважливішим у ці дні є відчуття єдності всього живого. Ми дивуємося величі Всесвіту, спостерігаючи за рухом штучних супутників на нічному небосхилі, і водночас відчуваємо глибокий зв’язок із корінням, дбайливо випікаючи паски за бабусиними рецептами. Надихаючи нас на інтелектуальні злети, космічні висоти відкривають нові обрії, а великодня радість наповнює душі спокоєм та вірою в незламну перемогу добра. Сьогодні, дивлячись у неозору височінь, ми просимо про мир під спільним для всіх небом, де зірки сяють однаково яскраво і для вчених, і для вірян.
У захищеному просторі ХАІ відбулося чергове засідання гуртка «Правознавець» — місця, де старшокласники роблять свої перші кроки у світі права.⚖Гурток працює на кафедрі права (702) і вже майже рік дає можливість не просто слухати теорію, а відчути, як працює право в реальному житті.Цього разу зустріч провів доцент кафедри, кандидат юридичних наук Любомир Мандрика. Говорили про важливе й дуже практичне — права та обов’язки малолітніх і неповнолітніх.Без складних формулювань, але по суті: у чому різниця між цими статусами, які є можливості, де є обмеження. Окремо — про працевлаштування: що можна, що ні, на що варто звертати увагу.Найбільше зацікавили реальні кейси з практики — про взаємини між роботодавцем і працівником. Саме тут право перестає бути «з підручника» й стає зрозумілим.Було багато запитань — про ризики, про законність, про власні ситуації. І були відповіді — чіткі, професійні, чесні.Бо право — це не лише норми. Це про життя. І про вміння себе захистити.Безпечний простір працює. Доведено ХАІ. ✈️
1503 день війни.Ще один вогняний день у житті ХАІ.І це — не перебільшення.Факел, що палав перед головним корпусом…Піввікова красуня-ялинка — вона прийняла на себе весь удар.І знову дерева рятували нас. І це — теж історія ХАІ воєнного часу.Як і ворожі дрони, що сьогодні летіли на Харків.Бите скло. Винесені двері. Машина, яку відтягли на буксирі.Вже знайомі голоси «після прильоту».Шум. Працюють болгарки.Гудуть бензопили. Під вікнами кипить робота.І нікому нічого не треба пояснювати.Ніхто не стоїть осторонь.Не зважаючи на вік чи посади —тягнуть скло,виносять рами,вимітають уламки.Ми всі — одна родина. Без пафосу. Як є.Єдина родина, яка пройшла 1503 дні пекла.Дякую всім, хто тримав себе в руках і організовано діяв під час тривоги.Тому — без загиблих.Без поранених.Без тяжких травм.Дякую Господу.Наш ХАІ, Головний корпус — тримайся.Все здолаємо. І зустрінемо свої 96 років.Дякую вам, хайовці —за мужність,за стійкість,за сталевий аерокосмічний характер.Слава ХАІ!Слава ЗСУ, які сьогодні тримали небо над Харковом.Слава Україні!6.04.2026 В.о. ректора ХАІ Олексій ЛИТВИНОВ
🚀Відкривай безмежні глибини космосу разом із Національним аерокосмічним університетом «ХАІ»!Сьогодні, 5 квітня 2026 року, недільна космічна традиція ХАІ особлива.Прямо зараз екіпаж місії Artemis II продовжує свою історичну подорож до Місяця.Це перший за десятиліття пілотований політ за межі низької орбіти Землі — і новий крок у поверненні людини до Місяця.Поки корабель Orion віддаляється від Землі, астронавти озираються назад — і діляться з нами приголомшливими знімками.На цих знімках — Земля такою, якою її бачать лише одиниці.Один із кадрів показує чітку межу між днем і ніччю — так званий термінатор.Інший — повний диск планети: глибокі сині океани, теплі відтінки континентів і тонке сяйво атмосфери.Ще на знімках – астронавти NASA Christina Koch та Reid Wiseman на мить зупинилися, щоб озирнутися назад на Землю з ілюмінатора корабля Orion.«You guys look great» («Хлопці, ви виглядаєте чудово») – сказала астронавтка Christina Koch, дивлячись на Землю.Це фото — це ми. Разом. Звідти — усе виглядає інакше.І, можливо, це один із наймасштабніших “групових знімків” людства за останні пів століття.Ці кадри — не просто красиві. Вони про масштаб і дистанцію.Про те, наскільки маленькою виглядає планета, коли ти вже не на ній.І про те, скільки інженерії стоїть за цим поглядом: траєкторії польоту, системи життєзабезпечення, теплозахист, навігація, зв’язок.Усе — щоб людина могла подивитися у вікно і побачити Землю здалеку.Подорож Артеміди-2 триває, і ми з нетерпінням чекаємо на звіти вже з місячної орбіти. Слідкуємо за історією разом!
Весна в Харкові приходить по-різному: інколи — крізь звуки сирен, а інколи — через музику, яка здатна об’єднати й повернути відчуття життя.Квітень — особливий місяць для ХАІ: це і день народження аерокосмічної школи, і дата старту космічної ери людства. Тож навіть кохання в цей час тут — по-справжньому космічне.3 квітня в актовій залі університету зібралися викладачі, співробітники та студенти, щоб разом розділити особливий мистецький момент і бодай на кілька годин відчути простір гармонії та натхнення.На сцені виступили артисти Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка — наші давні друзі, чия творчість давно стала невід’ємною частиною культурного життя міста.Їхні голоси — це історія Харкова, його сила й ніжність, його вміння жити й кохати навіть тоді, коли це здається найскладнішим.Концерт «Весна космічного кохання», організований профспілкою ХАІ, перетворився на простір єдності, де кожен у залі знаходив щось своє: спогади, надію або просто спокій.І саме в таких миттєвостях відчувається — весна вже поруч.🌷
Підготовка до нового навчального року — це завжди про злагодженість та спільне бачення. Саме ці питання стали центральними на сьогоднішній робочій зустрічі проректора з науково-педагогічної роботи Андрія ГУМЕННОГО з очільниками навчально-методичних комісій, завідувачами кафедр та фахівцями Центру якості освіти, ліцензування та акредитації.Про що говорили? Зустріч пройшла у форматі живого та конструктивного діалогу. Ми не просто обмінювалися досвідом, а синхронізували роботу всіх підрозділів університету. Основний фокус був спрямований на:• Системність: як зробити освітній процес максимально чітким та послідовним.• Взаємодію: посилення зв’язків між кафедрами та профільними службами для спільного результату.• Якість та етику: розвиток внутрішніх систем контролю якості освіти та безумовне дотримання принципів академічної доброчесності.Завдяки змішаному формату (офлайн + дистанційна комунікація) до обговорення змогло долучитися широке коло викладачів та науковців. Це дозволило почути різні думки та вибудувати дійсно ефективний професійний діалог.Головний підсумок зустрічі — ми визначили чіткі організаційні орієнтири та узгодили єдині підходи до формування освітнього процесу на 2026–2027 навчальний рік.
🌍 2 квітня — Всесвітній день поширення інформації про аутизмБагато хто з нас навіть не здогадується, що поруч — у сусідньому під’їзді, в аудиторії чи в офісі — можуть бути люди, які сприймають цей світ зовсім інакше. Аутизм — це не хвороба, яку треба лікувати, це особливість розвитку, інший «всесвіт» всередині людини. Такі люди можуть бути надзвичайно талановитими, але водночас дуже вразливими до шуму, яскравого світла чи простого людського нерозуміння.Сьогодні — чудовий привід просто бути людиною. Бути терпимішим, добрішим і відкритішим. Бо справжня цінність суспільства вимірюється тим, як воно піклується про тих, хто на нього не схожий.У ХАІ ми не просто знаємо про цей день — ми щодня працюємо над тим, щоб кожна особистість відчувала себе в безпеці й повазі. З ініціативи в. о. ректора Олексія ЛИТВИНОВА в нас діє Офіс рівності, інклюзії та безпечного середовища. Ми будуємо університет, де «інклюзія» — це не термін із підручника, а реальна підтримка кожного:🔹впроваджуємо сучасні стандарти етики та недискримінації через Комісію з питань рівності;🔹створюємо простір, де кожен має право бути собою незалежно від особливостей сприйняття світу;🔹на базі Офісу працює Простір психологічного здоров’я, що орієнтований на програму «Ти як?».📍 Місце, де можна «перезавантажитись»Важливим кроком стало відкриття 8 грудня минулого року Кімнати ментального здоров’я в безпечному просторі ХАІ. Для людей з аутизмом або підвищеною сенсорною чутливістю такий простір є життєво необхідним. Це «тиха гавань», де можна:✅ знизити рівень стресу;✅ відновити емоційний стан у тиші;✅ зробити паузу, коли світ стає занадто «гучним».Ми реалізуємо третю місію ХАІ — суспільне служіння.Сьогодні, 2 квітня, ми закликаємо кожного: будьте уважнішими до тих, хто вас оточує. Ваша усмішка чи просте розуміння можуть стати для когось цілим світом. 💙
Два роки тому. У цей день… 1 квітня 2024 року…У перший день найквітучішого місяця року він прийняв свій останній бій.І тепер його ім’я золотом закарбоване в історію ХАІ — серед тих, хто віддав життя в битві з ворогом за Україну.Ярослав Прядко — хлопець із Луганщини, випускник факультету літакобудування ХАІ 1999 року. Офіцер. Спецпризначенець. Герой…Народився 30 вересня 1976 року в селі Чорнухине Перевальського району Луганської області. Ще зі школи захоплювався авіацією, тому в 1993 році одразу після випускного вирушив до Харкова — на перший факультет ХАІ. Навчився будувати літаки, здобувши спеціальність інженера-конструктора.1999 рік — вручення диплома й початок роботи на «Антонові»: провідний інженер із проєктування та продовження ресурсу літаків Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія».У 2010 році перейшов до «УкрПрогресТех-Україна» — інженером у відділі міцності конструкцій літаків Boeing.Технічна підготовка і конструкторський талант дали змогу Ярославу працювати за фахом у різних напрямах.У ТОВ «Практика» він був інженером-конструктором з проєктування та виготовлення бронеавтомобілів, у компанії «Ікар» — займався підтримкою парку літаків, у компанії «Фортуна» — проєктував і виготовляв катери, у компанії «Майстер-1» — розробляв обладнання для бізнесу у сфері гастрономії.У серпні 2023 року Ярослав Прядко приєднався до лав ЗСУ.У складі славетної 71-ї окремої єгерської бригади (А4030), на посаді командира розвідувальної групи спеціального призначення, він бився під Авдіївкою, Очеретиним, Новокалиновим, Новоолександрівкою…Навіть через сто років у підручниках історії нові покоління українців читатимуть назви цих міст і селищ як символ неймовірної відваги й стійкості нашого народу. Символ справжнього героїзму. І тієї страшної ціни, яку Україна заплатила за свою свободу.Перший день квітня 2024 року.Перший по-справжньому весняний день — день усмішки й світла…У цей день, біля селища Уманське під Покровськом, старший лейтенант Ярослав Прядко повів своїх бійців в останній бій.Там, на його рідному Донбасі, у перший день квітня навіки зупинилося серце воїна. Неймовірно талановитої і світлої людини. Патріота. Героя.Ярослав Прядко.Випускник ХАІ 1999 року. Старший лейтенант.Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).10 квітня 2024 року на Берковецькому кладовищі Києва над його могилою пролунав останній салют.28 листопада 2024 року в селищі Гончарівське Чернігівського району відкрили Алею Слави в пам’ять про загиблих воїнів. Серед них — хайовець Ярослав Прядко.Світла тобі пам’ять, воїне…І низький уклін від усього ХАІ.#героїХАІ
TGLIST.COM.UA
