#історіяХАІ: Крізь роки до спогадів
Це історія про людей і події, з яких формується сучасний ХАІ.
Десятки років щодня покоління хайовців крокують повз наші корпуси. Але сьогодні ці стіни відкриють не аудиторії, а свою історію. Важливо підкреслити — саме студентську історію, бо все це будувалося руками студентів ХАІ.

Альбом 1969 року БУДЗАГОНУ «АНТЕЙ», що зберігається в музеї ХАІ.
А далі говорять самі сторінки альбому...
20 квітня 1969 року на зборах факультету двигунобудування вирішили створити власний студентський будівельний загін. Головну рушійну силу склали студенти 1 та 2 курсів.
Записалося 186 дівчат та хлопців.
Після відбору та конкурсу 25 травня загін налічував 160 студентів під орудою командира Григорія Малюка. Там же народилася назва — «Моторист».

З перших днів липня, щойно закінчилася сесія, загін узявся до масштабної роботи: Радіокорпус, спорткомплекс, імпульсна лабораторія та кінозал.

Перший день роботи — 8 липня 1969 року. Альбом зафіксував: «Багато хлопців та дівчат запам’ятають цей день на все життя. Належало дізнатися смак трудових мозолів, відчути втому й радість трудового дня».

Кожен зрозуміє, що було зашифровано для наступних поколінь за цими словами: мозолі, солоний трудовий піт, будівельний пил, нескінченні кубометри бетону й цегли, і все це — під пекучим сонцем липня.

Які розмови й думки вирували під вечір того першого дня в гуртожитках ХАІ-2, ХАІ-4 та ХАІ-6, де мешкали бійці будзагону, — історія замовчує, але кожен, хто був студентом, зрозуміє це без слів.

Але потім був другий день, третій, промайнув місяць — і на очах росли нові споруди ХАІ. Щирі посмішки на фото — це справжній характер і настрій. І його добре відчуваєш, коли гортаєш альбом.

І це при тому, що весь час дошкуляли труднощі й хронічно чогось бракувало. В альбомі це звучить просто: «Штаб "Моториста" проявив багато енергії та винахідливості в питаннях забезпечення бригад матеріалами...»
Знаходили, вибивали й будували далі.

Та попри шалену втому встигали жити на повну: давали концерти, випускали стінгазету, робили яскраві фотозвіти, відчайдушно рубалися на першості ХАІ з футболу, волейболу й баскетболу, де стали чемпіонами та навічно завоювали приз «Малий Антей»!

Минуло понад пів століття.
Сьогодні ці сторінки особливо цінні. Не через офіційні формулювання чи сухі цифри, а через живий почерк людей, які писали їх просто посеред свого студентського життя.

Десь нерівний рядок, десь закреслене слово, десь пляма на папері — і за всім цим виразно постає літо 1969-го: молоді хайовці, будівельний майданчик, спортивні баталії після зміни та теплі розмови, що тривали далеко за північ.