Серпневе сонце освітлює меморіал біля головної прохідної. Його відкрили у квітні 2024 року. Тоді на плиті були викарбувані 30 імен. Серед них — Віктор Глуховеря. Сьогодні їх уже 87… Ці прізвища й позивні — страшна географія цієї клятої війни. Бахмут. Авдіївка. Вугледар. Мар’їнка… Криваві топоніми України, що залишаться з нами назавжди. У житті Віктора останньою точкою стало Роботине. Улітку 2023 року там тривав контрнаступ. Українські воїни намагалися прорвати оборону ворога на південному напрямку. Молодший лейтенант, десантник, командир аеромобільного взводу, а до мобілізації — співробітник студмістечка ХАІ, Віктор Глуховеря 16 серпня 2023 року повів своїх бійців в останню атаку. Ворог накрив десантників мінометним вогнем…14 вересня йому мало виповнитися 41 рік. Колись, під мирним небом, нове покоління студмістечка ХАІ знову гратиме на гітарі під гуртожитком, кликатиме «шару» з вікна, дивитиметься кіно на стадіоні, прокотиться на тазику коридором, радісно розмахуючи дипломом ХАІ… І тоді, у мирному майбутньому, дорогі хайовці, згадайте тих, хто зараз дивиться на нас із чорно-білих фото меморіалу пам’яті. Тих, кому навіки 18, 23, 41… Світла пам’ять тобі, воїне! Вічна пам’ять і низький уклін від усього ХАІ.