Джерело
Національний аерокосмічний університет «ХАІ» | ХАІ знає, що таке війна. І доки стоятиме світ — житиме пам'ять про йог...
415 Охват/переглядів
2026-07-07 11:33
Повідомлення №14449
ХАІ знає, що таке війна. І доки стоятиме світ — житиме пам'ять про його синів і дочок, які віддали життя за Україну.Сьогодні день пам’яті нашого хайовця. Три роки тому, 5 липня 2023 року, у запеклому бою з російським агресором загинув воїн-прикордонник Олександр Єрмоленко з позивним Водолій — магістр Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».Він народився 15 лютого 1992 року в Глухові на Сумщині, був випускником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, проходив службу в Державній прикордонній службі України, викладав артилерійську справу. Як досвідчений військовий, який володів сучасними знаннями й навичками, планував майбутню кар’єру, тому вступив до магістратури ХАІ.З перших днів повномасштабного вторгнення був у бою. Спочатку разом із побратимами Житомирського прикордонного загону захищав підступи до Києва, за що був нагороджений орденом «За мужність». Навесні 2023 року протистояв окупантам на Луганщині. Олександр Єрмоленко був начальником мінометної прикордонної застави, командував групою реагування.За два місяці до загибелі Олександр потрапив в аварію. Дружина Олена вмовляла його поїхати на реабілітацію, але він відмовився: «Як там мої хлопці? Вони без мене не зможуть».5 липня 2023 року на Луганщині його група прийняла свій останній бій. Легендарний Водолій, старший лейтенант Олександр Павлович Єрмоленко, стояв до кінця… Дружина Олена:«О третій годині дня чоловік написав: “Люблю тебе. Пішов працювати”. Після цього він більше не вийшов на зв'язок.О 19:34 я йому пишу повідомлення, але він не відповідає. Я йому пишу кожні 15–30 хвилин, він мені не відповідає. А о 9-й вечора хтось постукав у вікно. Ніхто не повинен був прийти, але я виходжу, і таке відчуття, що мене хтось ззаду обійняв. І мені так спокійно стало на душі. Я зайшла додому, сиджу, усе нормально, пишу йому, він мені не відповідає».Згодом їй зателефонували й повідомили, що Олександр загинув.«Я впала й кричала не своїм голосом. Я просто не могла себе контролювати. До мене хтось підходив, я казала: “Будь ласка, відійдіть, не чіпайте мене”. Це була для мене дуже важка втрата того чоловіка, якого мені просто так Бог спочатку подарував, потім забрав».В Олександра залишилися двоє синів — семи й чотирьох років. А за два місяці до свого останнього бою в нього народилася донечка. Та батько був на фронті й побачив немовля лише через відеозв’язок…Світла пам’ять тобі, воїне!Вічна пам’ять тобі, Водолію!І низький уклін від усього ХАІ.#героїХАІ