6 березня в безпечному просторі ХАІ відбувся диктант, який уже став доброю щомісячною традицією університету.Уже вдруге до заходу долучилися студенти, викладачі й всі охочі перевірити свої знання української мови.За результатами перевірки робіт визначено трьох переможців:1-ше місце — Анастасія ДЕРЕВ’ЯНКО, фахівець Центру стратегічного розвитку та публічного позиціонування;2-ге місце — Вікторія КОЛЕНКО, старший науковий співробітник відділу забезпечення наукової діяльності;3-тє місце — Олександр ЗАБОЛОТНИЙ, декан факультету інтелектуальних систем управління.Під час ректорату під оплески переможців урочисто привітав і вручив подарунки в. о. ректора університету Олексій ЛИТВИНОВ.Щиро вітаємо найкращих у диктанті!👏 📝Для всіх охочих публікуємо текст диктанту, який підготувала кафедра української мови та мовної комунікації ХАІ.Квітневий тріумфВесна в Україні завжди асоціюється з оновленням, проте нинішній квітень видався особливим, позначеним перетином земного і космічного. У той час як на церковних подвір’ях розцвітають перші крокуси, а господині та господарі завершують останні приготування до Великодня, ми згадуємо і про іншу перемогу ‒ прорив людства за межі атмосфери. Поєднання релігійного свята і дня польоту людини в космос створює унікальний настрій, коли віра в диво переплітається з вірою в науку.Здобувачі на парах захоплено обговорюють сучасні міжпланетні місії та внесок українських інженерів у створення надпотужних ракетоносіїв. Юнаки та дівчата усвідомлюють: шлях до зірок, розпочатий кілька десятиліть тому, триває і сьогодні завдяки сміливості нових поколінь. Водночас в університетських коридорах панує передвеликоднє піднесення. У безпечному просторі ХАІ, де зазвичай панує дух технічного пошуку, сьогодні розгорнулася незвичайна виставка: вишикувалися різнобарвні писанки, що їх створили студентські руки, а в повітрі, попри гул ворожих «шахедів», ніби застигло тремтливе передчуття святкового передзвону. Багато хто замислюється над словами відомого вченого: «Космос ‒ це храм, у якому ми лише вчимося бачити світло».Мабуть, найважливішим у ці дні є відчуття єдності всього живого. Ми дивуємося величі Всесвіту, спостерігаючи за рухом штучних супутників на нічному небосхилі, і водночас відчуваємо глибокий зв’язок із корінням, дбайливо випікаючи паски за бабусиними рецептами. Надихаючи нас на інтелектуальні злети, космічні висоти відкривають нові обрії, а великодня радість наповнює душі спокоєм та вірою в незламну перемогу добра. Сьогодні, дивлячись у неозору височінь, ми просимо про мир під спільним для всіх небом, де зірки сяють однаково яскраво і для вчених, і для вірян.