Рік потому. 5 квітня 2024 року. Над Запоріжжям вирувала весна. О 15:18 мирне місто сколихнув ракетний удар. П’ять страшних вибухів. П’ять стовпів чорного диму здійнялися над житловими кварталами.«Внаслідок атаки загинули четверо людей, ще 23 — зазнали поранень…» — сповістять новини. Серед загиблих був випускник ХАІ 2008 року — Олексій Круліковський. Олексій народився у Запоріжжі в 1986 році. Його мама — заслужена вчителька 63-ї Запорізької гімназії Лілія Миколаївна Круліковська — залишила теплий слід у серцях багатьох поколінь учнів. Після школи, продовжуючи славну традицію запорізьких моторобудівників, Олексій вступив до ХАІ на факультет авіаційних двигунів. Навчався на кафедрі теорії авіаційних двигунів (201), за спеціальністю «Газотурбінні установки і компресорні станції». Студентське життя, навчання, омріяний диплом… Після закінчення університету він повернувся до рідного Запоріжжя й працював на легендарному ДП «Івченко-Прогрес». Інженер-конструктор відділу силових установок та реверсивних пристроїв… до 5 квітня, коли на мирне місто полетіли ворожі ракети… Наступного дня у 63-й гімназії з’явився допис:«Коли помирає людина, світ стає біднішим. Ми втрачаємо її думки, її бачення світу, її щедру душу. Ця клята війна забирає найдорожче — наших дітей… Внаслідок ракетного обстрілу обірвалося життя Олексія Круліковського — нашого випускника, сина нашої колеги, Лілії Миколаївни, яку знає і пам’ятає не одне покоління учнів. Він пішов у засвіти… Боляче… невимовно боляче писати ці слова. Про Льошу — енергійну, добру, працелюбну людину. Люблячого сина, брата, чоловіка. Неможливо уявити біль його родини — мами, тата, сестри, коханої жінки. Для них усе змінилося назавжди. Вони більше ніколи не побачать свою рідну людину, не відчують її обіймів, не почують слова підтримки… Почивай з миром, Льошо. Смерть і пекельні муки тим, хто обірвав твоє молоде життя…»Олексій Круліковський. Випускник ХАІ 2008 року. Світла пам’ять. І наша молитва… Від усього ХАІ…