​ЖІНКА ЗАЯВИЛА, ЩО ПІД ТИСКОМ У РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ ПЕРЕДАЛА МАЙНО: ЩО ВИРІШИВ СУДДуже цікава практика, можливо комусь буде у нагоді📝 Позивачка заявила, що поки вона перебувала в наркологічному центрі, то зазнала психологічного та фізичного тиску, їй вводили невідомі препарати та змушували підписувати документи. Як наслідок - представник уклав договори дарування, за якими належне їй нерухоме майно було відчужено на користь її матері.🏢 Водночас судами встановлено, що у період перебування в центрі позивачка підписувала документи щодо участі у програмі реабілітації, надавала нотаріально посвідчені згоди на виїзд дітей за кордон, здійснювала платежі, пов’язані з господарською діяльністю, та зверталася до медичного закладу. Приватний нотаріус підтвердив, що спірні довіреності були підписані особисто позивачкою.🔷 ПОЗИЦІЯ СУДУ💡Для визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (ст. 231 ЦК України), підлягають доведенню такі обставини: 1) що був тиск, 2) що людина діяла не вільно і 3) що саме цей тиск вплинув на її рішення.🔺Суд прямо вказав на недостатність самого факту перебування у реабілітаційному центрі: саме лише проходження позивачкою курсу психосоціальної реабілітації, за встановлених у цій справі обставин, ❌ не свідчить про застосування до неї психологічного насильства з боку відповідачів чи вчинення таких дій іншими особами, які вони використали на свою користь для примушення до вчинення правочинів.⚖️ Ця позиція у справі №404/8754/21 підсилює стандарт доказування у спорах про дефект волі та обмежує можливість визнання правочинів недійсними на підставі припущень.