⚖️ Податкова накладна і третейське застереження: де проходить межа компетенції суду

Наявність третейського застереження у господарському договорі не означає автоматичної можливості передати на розгляд третейського суду будь‑який конфлікт між контрагентами. Визначаючи межі такої угоди, необхідно враховувати не лише зв’язок спору з виконанням договору, а передусім джерело та правову природу порушеного обов’язку.

🔎 Суть справи № 873/49/26

Між двома суб’єктами господарювання укладено договір комісії з третейським застереженням.

Один із контрагентів не зареєстрував податкову накладну, через що інша сторона не змогла включити ПДВ до податкового кредиту.
Третейський суд задовольнив позов про відшкодування збитків.

Державний суд скасував рішення третейського суду та відмовив у видачі наказу на його примусове виконання.
Верховний Суд погодився з таким підходом.

⚖️ Правові висновки Верховного Суду

Обов’язок скласти та зареєструвати податкову накладну виникає безпосередньо із закону.

Це публічно‑правовий обов’язок між платником податку і державою, а не договірний обов’язок між контрагентами.

Невиконання податкового обов’язку не перетворює його на цивільний договірний обов’язок, навіть якщо інша сторона зазнала майнових втрат.

Відповідно, спір щодо податкової накладної не охоплюється третейським застереженням.

🚫 Коли рішення третейського суду може бути скасоване

Якщо воно прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Якщо воно містить вирішення питань, які виходять за межі третейської угоди.

Це прямо передбачено статтею 350 ГПК України та статтею 51 Закону «Про третейські суди».

📌 Висновок

Верховний Суд розмежував договірні та податкові обов’язки: третейське застереження не поширюється на спори, що виникають із публічно‑правових відносин. Сам факт того, що конфлікт виник між сторонами господарського договору, не означає автоматичної компетенції третейського суду.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎