⚖️ Верховний Суд пояснив, коли засновник може вийти з юрособи без рішення загальних зборів та згоди інших учасників

13 травня 2026 року Верховний Суд у справі № 910/9216/25 розглянув ситуацію, коли співзасновник юридичної особи письмово повідомив про намір вийти зі складу учасників, але збори так і не відбулися.

🔎 Суть спору

Засновник вимагав скликати збори для розгляду його заяви.

Юрособа збори не провела.

Позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати провести збори та виключити його зі складу учасників.

Суд першої інстанції відмовив у позові.

Верховний Суд погодився з відмовою, але уточнив мотиви рішення.

⚖️ Правові висновки Верховного Суду

Вимога зобов’язати юрособу провести збори може бути належним способом захисту корпоративного права.

Однак у цій справі ключовим було те, що засновник володів часткою менш як 50 %.

Відповідно до статті 24 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» він мав право вийти без згоди інших учасників.

Вихід з товариства є одностороннім правочином учасника.

Оскільки юрособа отримала письмове повідомлення про вихід, корпоративні відносини були припинені ще до звернення до суду.

Рішення зборів про погодження чи затвердження виходу не є юридичною умовою припинення участі.

🚫 Що це означає на практиці

Засновник із часткою менш як 50 % може вийти без згоди інших учасників.

Вихід відбувається з моменту отримання юрособою письмового повідомлення.

Судовий захист у такій ситуації не потрібний, хоча можуть виникати окремі спори щодо майнових наслідків виходу.

📌 Висновок

Верховний Суд підтвердив: вихід учасника з товариства — це односторонній правочин, який не потребує рішення зборів чи згоди інших учасників, якщо його частка менша за 50 %.

Судовий захист у такому випадку не є необхідним, але можливі окремі спори щодо майнових наслідків.

Поставити питання юристам | AdvoCats 🤔😎