У Римі він спочатку поводився обережно, не квапився займати державні посади, через що ніхто не звертав на нього уваги, до того ж йому нерідко доводилось вислуховувати звичайні й поширені серед римського простолюддя лайливі слова: «грек», «учений». Вміли ті римляни образити людину.Отже, я #дочитала чи доперечитала перший том Плутарха. Як завжди, дуже сподобалася передмова, зокрема тейк про те, що це не Плутарх писав про найбільш знаменитих римлян і греків, а вони найбільш знамениті тому, що про них писав Плутарх.Сподівалася, що в українському перекладі так звані дотепи Ціцерона й Демосфена будуть дотепнішими, але ні. Судячи з усього, вони просто були не найкращими стендаперами, ну або моє почуття гумору якесь неантичне. (І тут згадалося: на лекції професор показує нам слайд з фронтону храма Медузи (насправді Артеміди) в Керкірі (до речі, навіть не мріяла тоді, що колись побуваю на Корфу — а це була наша остання передвоєнна відпустка), ми починаємо реготати, і професор каже: "Ви смієтеся, тому що ви елліни!". Убийте не пам'ятаю, як він це ув'язав).Також дуже допомагає пам'ятати, що він писав не історичні життєписи, а повчальні — дякую каналу Вправки зі стилю, який дуже своєчасно дав посилання на пост наукового редактора 3 тому Решту томів дочитуватиму після повернення, як і інші продовження серій, а поки що залишилося два комікси - товстий і тонкий, і два романи — товстий і тонкий, і два тижні до від'їзду, плюс купа роботи, плюс вишня дозріває, словом, побачимо, хто переможе.