Прокинулась, пташки співають, сонце у вікно в стелі. Полежала трохи почитала, встала, поставила каву, тоді подивилася на годинник.Було 5:55. Як казала бабуся "холера підняла". Казала вона це здебільшого про свою тітку, яка всіх замучила раннім вставанням, і в гості її запрошували неохоче. Коли я читала Хмелевську про колодязі предків, де вони з мамою і тітками подорожують місцями їхнього дитинства, і одна з тіток в п'ятій ранку урочисто розгортає журнал і починає гриміти (саме гриміти) сторінками, я зразу подумала: тьотя Шура.Так от, піднята холерою, повідомляю вам, що "Шмуль і Марта" — це, звісно, літературна гра, в якій особисто я не всі посилання знайшла (просто відчуваю, що вони там іще є). Як я вже писала, тут тобі і псевдоромком, і Сартр, і Жадан, і Розстріляне Відродження, і Кафка, звісно ж, і Софокл (дуже шкодую, що не зуміла придумати привід запхати його в серії :)), і все це як туманні натяки, так і прямі цитати. Натякну і я: головне тут, звісно, Софокл (але я б все ж таки так прямо в текст не вводила).Не хочу нічого переповідати, бо там всього 200 сторінок, краще дам пару цитат в коментах, і йдіть скоріш купуйте :)