Хтось може подумати, що це чергові лякалки, але, на превеликий жаль, ні. Опалювальний сезон у Лозівській громаді під великим питанням.

Роками ми балансували над прірвою, викручувалися, залазили в борги, брали удари на себе й дивом витягували зиму. Але запас чудес вичерпано. Проблеми, які накопичувалися роками, досягли критичної точки — ми остаточно тонемо.

Попри всі безпекові та економічні виклики, наші теплопостачальні підприємства повністю підготували котельні. А фактично — вмикати їх ніяк. Газовики зі «зрозумілих» причин не дають погодження. Енергетики перекидають на постачальника «останньої надії» за завищеними цінами. 80% теплових об'єктів уже примусового знеструмлені через борги.

Водночас громаді заборгували понад 300 мільйонів гривень державної компенсації різниці в тарифах. Додайте сюди заблоковані казначейські рахунки — і ми отримуємо справжню катастрофу. Тепловики не можуть прийняти навіть підтримку місцевого бюджету, щоб виплатити людям зарплату.

Внутрішній ресурс громади вже вичерпано до сухого дна, адже допомагаємо не лише теплопостачальним підприємствам. Підтримуємо Сили оборони України та майже 16 тисяч вимушених переселенців, які знайшли прихисток у нашій громаді.

Відверто про реальну ситуацію доповів депутатам Лозівської міської ради на сесії 8 жовтня. Готуємо звернення до вищих державних органів. Вирішили вкотре нагадати: проблема прифронтової Лозівщини НЕ ВИРІШЕНА. Жителі можуть мерзнути не лише через ворожі ракети, а й через фінансовий та бюрократичний зашморг.

Битва за тепло в домівках людей триває, але цей бій ми ведемо на останньому подиху. Дякуємо всім, хто підтримує в цій складній ситуації: нашим іноземним партнерам, сумлінним платникам та обласному керівництву.

Працюємо для людей!

Все буде Україна!