Взяв участь у «Конференції з подолання кризи бездомності в Україні»Війна кардинально змінила масштаби цієї проблеми. Сьогодні ризик втратити дім навис над багатьма українцями. Через російську агресію житло втрачають внутрішньо переміщені особи та ветерани, які повертаються з фронту. Бездомність — не вибір людини, а важка криза. Наше спільне завдання — створити надійну систему, що підхопить у найважчий момент і допоможе знову стати на ноги.Разом маємо впроваджувати нові підходи та розбудовувати фонд якісного соціального житла. Звичайні тимчасові притулки не вирішують проблему глобально. Раннє втручання суттєво заощаджує бюджетні кошти, адже надати людині дах над головою у перші місяці після втрати дому значно легше, ніж роками фінансувати соціальні служби та боротися з наслідками. Водночас варто пам'ятати, що надання житла — це лише половина справи. Люди потребують комплексного соціального супроводу, в межах якого відповідальні фахівці допомагають відновлювати втрачені документи, проходити психологічну реабілітацію, отримувати медичну допомогу та працевлаштовуватися. Висловлюю вдячність благодійній організації Depaul Ukraine, що організувала цю актуальну конференцію, заступниці Міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловській та Асоціації міст України — за постійну підтримку. Надзвичайно приємно було почути від виконавчого директора Асоціації Олександра Слобожана теплі слова на адресу Лозівської громади. Повністю розділяю його думку, що громади самотужки не вирішать проблему з житлом, хоча спостерігається тенденція перекладання відповідальності на місця. Якось так: «Ти, малий, скажи малому,хай малий малому скаже,хай малий теля прив’яже…»Так й реформа в нас живе:центр завдання роздає,громадам — нові турботи,без фінансів і роботи.Повноважень — через край,коштів тільки не питай.Ви не справитесь? Дарма!Це реформа… це вона!»Але і це подолаємо РАЗОМ.Взаємодіємо заради людей!Все буде Україна!