Дмитро на псевдо «Стеха» воює з початку великої війни. До того бойового досвіду не мав. Проте був реально «запаяний» на захист своєї країни. Участь у бойових діях під час контрнаступу на Харківщині (2022 р.) довела: з нього вийшов справжній воїн. На бойових позиціях Дмитро набув різний досвід. У роті вогневої підтримки він з побратимами відбив не один ворожий штурм. А ще навчився копати бліндажі, евакуювати поранених на квадроциклах. У Бахмуті, під Торецьком, на Сумщині та Запоріжжі тримав оборону на спостережних пунктах. Та й сам неодноразово ходив у штурми як командир відділення. Його улюблений вислів: «Треба завжди ризикувати. Та ризик має бути розумним». В одному з боїв на Запоріжжі хлопець дивом залишився в живих. Над його головою вибухнула граната Ф-1 – осколкова. Було боляче, бо отримав 7 осколків у голову та 22 осколки у кінцівки. Потім були шпиталь, операції. Втративши око та отримавши статус «обмежено придатний», Дмитро все ж повернувся на службу до бригади. Нині він головний технік роти 228 ОБ 127 ОБр ТрО. Після війни мріє продовжувати рухатися у військовому напрямку. Насправді, про таких як він можна знімати фільми. А наразі доречно сказати: «Навіщо потрібні супергерої, якщо в ЗСУ є такі бійці як Дмитро?».🫡