Що розраховували побачити росіяни на початку повномасштабного вторгнення в Україну? Білий прапор. Що вони бачать вже чотири роки? Нашу стійкість, згуртованість і силу.Як і вся Україна, наша маленька прикордонна Золочівщина, поранена, але жива. Зараз особливо важко. В люті морози з-за російських нелюдів люди часто залишаються без води, світла, тепла, а кожна ніч на нулі дорівнює подвигу. Наш біль - розбиті села, вимушені емігранти, осиротілі родини.З міжнародними партнерами, тиловими громадами , волонтерами і громадськими активістами дбаємо про безпеку і розвиток дітей, в першу чергу, закриваємо потреби земляків у прикордонні, залишаємося опорою для військових і одне для одного.Гріш ціна зараз тим, хто керуючись власними амбіціями сіє розбрат і чвари. Й на вагу золота кожен, хто тихо і наполегливо продовжує робити свою справу. Синьо-жовті прапори на Алеях Героїв, що полинули в небеса, назавжди будуть нагадуванням про найдорожчу ціну, яку платимо за майбутнє. Пишаємося Героями і пам’ятаємо, що найменший донат робить оборонців сильнішими. Тримаємося разом і йдемо своїм шляхом. Заради себе, заради майбутнього, заради України.🇺🇦#Золочівська_селищна_рада Facebook