Про що говорили учасникиКоординація процесу репатріаціїПредставники Секретаріату Уповноваженого МВС презентували механізм обліку тіл, внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та міжвідомчу взаємодію під час ідентифікації.Евакуація тіл із поля боюПредставники Генерального штабу ЗСУ та Координаційного штабу окреслили практичні аспекти пошукових операцій і передачі тіл у межах репатріаційних процесів.Робота слідчих у регіонахСлідчі з різних областей України поділилися досвідом документування, огляду та розслідування кримінальних проваджень щодо невпізнаних тіл (останків) Захисників України.Процесуальне керівництвоПредставники Офісу Генерального прокурора звернули увагу на аспекти процесуального керівництва у кримінальних провадженнях у справах щодо встановлення осіб загиблих.ДНК-ідентифікація та інші види експертизЕксперти ДНДЕКЦ МВС представили практику проведення молекулярно-генетичних експертиз, дактилоскопічних та портретних експертиз.Робота судово-медичних експертів У межах порядку денного, присвяченого питанням судово-медичної експертизи, учасникам заходу представлено актуальні аспекти судово-медичної та криміналістичної ідентифікації тіл (останків) в умовах збройної агресії. Представники бюро судово-медичної експертизи поінформували присутніх про впровадження новітніх методик експертних досліджень, практичний досвід проведення ідентифікації, а також основні проблемні питання, що виникають під час встановлення особи загиблих. Окрему увагу приділено необхідності узагальнення експертної практики та визначенню ефективних механізмів комплексного врегулювання процесів ідентифікації.Криміналістичне забезпечення У межах роботи кластеру з криміналістичного забезпечення Національної поліції учасникам заходу представлено практичний досвід застосування сучасних криміналістичних інструментів у процесі ідентифікації невпізнаних тіл військовослужбовців. Зокрема, криміналісти Головного слідчого управління поінформували про використання приладу ANDE для проведення експрес-ДНК ідентифікації, а також особливості здійснення дактилоскопіювання загиблих (некродактилоскопія). Під час обговорення висвітлено алгоритми організації роботи, практичні результати застосування зазначених методик та питання навчально-методичного забезпечення спеціалістів, залучених до процесів ідентифікації.Нові інструменти ідентифікаціїОкрему увагу приділено використанню OSINT-технологій, аналізу татуювань та особливих прикмет, цифровим інформаційним системам та комп’ютерній криміналістиці.Міжнародний досвідПредставники МКЧХ та МКЗБ презентували міжнародні стандарти Disaster Victim Identification (DVI) та підходи до зміцнення довіри родин до результатів ідентифікації.Роль громадського секторуГромадські ініціативи що на практиці продемонстрували можливості збору та перевірки інформації через відкриті джерела й соціальні мережі у взаємодії з державними органами.Основні висновки конференції🔹ідентифікація загиблих є міжвідомчим процесом, що потребує постійної синхронізації дій;🔹ключову роль відіграє практичний досвід регіональних слідчих та експертів;🔹сучасні технології значно пришвидшують встановлення особи;🔹міжнародна співпраця дозволяє впроваджувати найкращі світові стандарти;🔹відкритий діалог із родинами є необхідною умовою довіри до результатів ідентифікації. За результатами триденної роботи учасники напрацювали практичні пропозиції щодо вдосконалення процедур ідентифікації тіл (останків) жертв збройної агресії та подальшого розвитку єдиної державної системи розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.❤️ Підписатися|Facebook