Крайній раз я вдягав боксерські рукавички і стояв у парах 23 лютого 2022 року.Памʼятаю той день : Тренування, далі — справи, потім вечір. Ліг у ліжко, відкрив книгу Антона Булліта «Ми з Лондону», почитав годину — лишилося три сторінки. Втомився, думаю: дочитаю книгу завтра.Ліг спати — і помер старий я.Прокинувся о 4-й ранку вже зовсім інший чоловік, який мав би прожити максимум пару місяців, але, несправедливо, я досі живий.Сьогодні вперше за ці роки знову вдягнув боксерський шолом, 16-унцові рукавички, новеньку капу і почав боксувати.Яке задоволення !Класно було б на базі всіх бригад та корпусів створювати клуби боксу, бразильського джиу-джитсу. В «Азові» був колись інструктор з позивним, що починався на літеру «М…» — він упровадив заняття з вільної та класичної боротьби, що покращило не лише фізичну підготовку, а головне — ВІДЧУТТЯ ВПЕВНЕНОСТІ у своїх силах.Солдат не повинен перетворюватися на Брюса Лі, Тайсона або когось із братів Ґрейсі. Ні — він повинен відчувати себе у добрій фізичній формі. Боєць, який регулярно займається єдиноборствами (без шкоди для свого здоров’я), візуально відрізняється від інших людей, як породистий бійцівський пес від вуличної дворняги.Сподіваюся, подібні ініціативи десь у підрозділах є…Якщо так — напишіть, у яких саме.