Новини Харків/Україна 🇺🇦

Перший заступник міського голови Олександр Новак сьогодні, 4 квітня, вшанував пам’ять співробітників ДСНС, які два роки тому загинули під час виконання службових обов’язків після повторного ворожого обстрілу.У заході також взяли участь представники обласної влади, керівництво ДСНС, родини загиблих та мешканці міста.4 квітня 2024 року під час ліквідації наслідків ворожої атаки рятувальники 6-ї державної пожежно-рятувальної частини Харкова одними з перших прибули на місце події. Владислав Логінов, Сергій Байдалінов та Володимир Матюшенко загинули внаслідок повторного удару окупантів, рятуючи людей із частково зруйнованого будинку.Присутні вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки, встановленої на фасаді будинку, біля якого вони загинули.«Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, рятуючи інших. Фахівці ДСНС щодня працюють у надзвичайно складних умовах і ризикують собою заради безпеки людей. Це подвиг, який неможливо переоцінити», - зазначив Олександр Новак.

Харківська міська рада внесла зміни до бюджету територіальної громади на 2026 рік.Відповідне рішення ухвалили сьогодні, 29 березня, на позачерговій сесії міськради.Як повідомили в Департаменті бюджету і фінансів, зміни пов’язані з надходженням додаткових коштів. Зокрема, Харків отримав дотацію на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування в сумі 38,6 млн грн, субвенцію на реалізацію публічного інвестиційного проєкту з облаштування укриттів у закладах середньої та дошкільної освіти - 87,1 млн грн, а також субвенцію на фінансування інклюзивно-ресурсних центрів - 6,7 млн грн.Крім того, за рахунок перерозподілу раніше затверджених бюджетних призначень було збільшено видатки на виконання гарантійних зобов’язань комунальних підприємств «Харківський метрополітен», «Тролейбусне депо №2» та «Тролейбусне депо №3» за інвестиційними проєктами, що фінансувалися коштом Європейського інвестиційного банку і Європейського банку реконструкції та розвитку - на 82,3 млн грн.Також було виділено 9,7 млн грн на співфінансування облаштування укриттів у закладах освіти, яке реалізується за рахунок державної субвенції.Окремо з бюджету Харківської міської територіальної громади було виділено субвенцію Рубіжанській міській військовій адміністрації в розмірі 700 тис. грн на придбання медичного обладнання для Рубіжанської центральної міської лікарні, зокрема для Центру відновного лікування та реабілітації військових і цивільного населення Харківської громади.

Міський голова Ігор Терехов під час робочого відрядження до Львова зустрівся зі студентами та викладачами приватного закладу «Інститут «Харківська школа архітектури», який нині працює на базі Львівської національної академії мистецтв.Участь у заході взяв архітектор, співзасновник і президент школи Олег Дроздов, ректор ХША Ірина Мацевко, ректор ЛНАМ Василь Косів, студенти та викладачі вишу.Учасники зустрічі обговорювали навчання під час війни, майбутнє професії архітектора, роль молоді у відбудові Харкова та України.Ігор Терехов підкреслив, що для Харкова важливо зберігати зв’язок із молоддю та освітнім середовищем.«Війна дуже багато змінила, і ми вже не можемо проєктувати місто так, як це було раніше. Нам потрібно разом шукати нові рішення - сучасні, безпечні, продумані. Я хочу, щоб ви бачили своє майбутнє разом із Харковом. Щоб ви повернулися, працювали для міста, долучалися до його відновлення. Бо саме ви будете створювати той Харків, у якому житимуть наступні покоління», - зазначив мер.

Введені зміни в графіках руху потягів метрополітену адаптовані до реального навантаження в різні години доби, що дозволяє ефективно використовувати ресурси та забезпечувати стабільну роботу транспорту.Як розповів міський голова Ігор Терехов в ефірі національного телемарафону, зміни було введено після ретельного аналізу пасажиропотоку.«Зміни потрібні для того, щоб харківський метрополітен використовував якнайменше електроенергії. Це потрібно для балансу, щоб енергія використовувалася населенням для його потреб. Ми скоригували графіки роботи потягів, тож у час пік проблем немає. Фахівці аналізують пасажиропотік і в разі необхідності коригують інтервали, щоб не було незручностей для містян», - зазначив Ігор Терехов.Мер додав, що необхідності збільшувати кількість одиниць наземного громадського транспорту зараз немає.«Коли спостерігається великий потік пасажирів у метро, ми балансуємо наземним громадським транспортом. Він у нас весь муніципальний, і проїзд там безкоштовний», - підкреслив очільник міста.

12 років тому Харків дав відсіч проросійським бойовикам на Римарській.У березні 2014 року Харків став одним із перших міст, де проросійським силам не вдалося реалізувати свій сценарій. У ніч з 14 на 15 березня бойовики спробували взяти штурмом будівлю організації «Патріот України» на вулиці Римарській, застосувавши вогнепальну зброю.Осередком оборони тоді став штаб «Правого Сектора. Схід», який очолював Андрій Білецький. Серед тих, хто керував атакою з боку противника, був і російський бойовик Арсен Павлов, відомий як «Моторола». Разом із харківським «Оплотом» російські бойовики мали перевагу і в кількості людей, і в озброєнні.Попри це, харків’яни вистояли та змогли зупинити атаку окупантів.Пізніше Андрій Білецький згадував, що саме той бій став для нього першим справжнім боєм у житті, а згодом його почали називати першим боєм російсько-української війни. За його словами, тоді росіяни вперше відкрили вогонь по українцях і вперше отримали жорстку відсіч. Саме тому ця дата стала символічною та пов’язується з Днем добровольця — днем людей, яким не потрібен був наказ, аби стати на захист України.

У Харкові ТЦК побили ветерана, учасника бойових дій, інваліда 3-ї групи знятого з військового обліку у зв'язку з непридатністю.Замотали скотчем руки та ноги, погрожували відрізати вуха та вивезти в посадку.Пишуть: Мого батька було побито співробітниками ТЦК м. Харків. Ми вимагаємо справедливого та неупередженого розслідування і притягнення винних до відповідальності.ЗАКОН ОДИН ДЛЯ ВСІХ!23.02 близько 9 години ранку батько вийшов з двора без телефона та документів, так як вийшов з дому та знаходився біля будинку на Баварії. Мені подзвонила мати та сказала що бачила як його закинули в бус та він поїхав. Я проїхав по 4-м воєнкоматам в надії передати йому документи... не знайшов його. Мати, тим часом написала заяву в поліцію...вони сказали чекати.  Приблизно об 11:30 він подзвонив, з чужого телефону, матері та сказав, що він знаходиться в приміщенні ТЦК за адресою **********, коли ми  приїхали туди, він сидів в холі,  так сказати, цього приміщення  увесь в крові, втрачав свідомість,  навпроти за вікном сиділи "нелюди" в зеленій формі та пили чай, на моє прохання надати домедичну допомогу, відповіли що вони таким не займаються, швидку, вони сказали, що викликали, хоча ніхто її не викликав... Зі слів батька, у приміщенні йому були зв’язані скотчем руки та ноги. Двоє чоловіків застосовували до нього фізичне насильство з особливою жорстокістю, били та погрожували відрізати вуха і вивезти в посадку. Зараз він в лікарні під крапельницями. Лікарі діагностували: струс мозку, гематоми на обличчі та по всьому тілу, забої, вивихи шийних хребців. Йому 55 років, він інвалід 3-ї групи,  ветеран, учасник бойових дій. Знятий з військового обліку у зв'язку з непридатністю.

2271 година. Або майже 100 діб. Саме стільки часу для повноцінного життя, діяльності та розвитку ми виграли для Харкова завдяки диференціації системи оповіщення про повітряну небезпеку - для міста окремо від області. До впровадження цієї новації 1,3-мільйонний мегаполіс зупинявся щоразу, коли ворог бив по віддалених прикордонних громадах. Для міста це означало постійні збої у функціонуванні інфраструктури, банків, ЦНАПів, державних установ і бізнесу. Ми мали звести до мінімуму такі необґрунтовані паузи, дати економіці змогу дихати вільно і водночас зняти колосальний психологічний тиск з людей через сирени, які подекуди лунали по кілька діб поспіль.Тому ми й ініціювали цей проєкт, довели на всіх рівнях його критичну необхідність, відпрацювали алгоритм з військовими та експертами, отримали дозвіл Генерального штабу і технічно все втілили. Харків отримав шанс зберігати стабільний робочий ритм настільки, наскільки це взагалі дозволяють умови війни. І що вкрай важливо - механізм довів свою надійність: за весь період не сталося жодної ворожої атаки по Харкову без попередження. Ми також повернули довіру до самого сповіщення: містяни більше не живуть у режимі «безкінечного фону», а чітко усвідомлюють - якщо сирена лунає, загроза реальна. Така уважність, без перебільшення, рятує життя.Для нас беззаперечний пріоритет, щоб навіть під прицілом ворога наше місто залишалося сильним і живим - мало більше можливостей діяти, відновлюватися та гарантувати людям хоч трохи більше відчуття безпеки.

Юлія Тимошенко виступила проти підвищення тарифів та розпродажу стратегічних підприємств.Лідерка «Батьківщини» категорично засудила провладний законопроєкт №13219, який фактично передбачає підвищення тарифів на електроенергію для людей і бізнесу. Влада збирається за кошти громадян і підприємців покрити 37 мільярдів гривень боргів приватним власникам сонячних і вітростанцій, чиї вкладення вже тричі окупилися за рахунок штучно завищених тарифів минулих років. Таке підвищення відбувається тоді, коли український бізнес і так отримує електроенергію за найвищими у світі цінами під час війни. За цей законопроєкт проголосували майже всі фракції, крім «Батьківщини».«Коли сьогодні найдешевша, атомна, електроенергія, яка коштує 59 копійок за кіловат, продається бізнесу за 21 гривню, а людям – майже за 5, це і є корупція», – заявила Юлія Тимошенко. Окремо лідерка «Батьківщини» наголосила, що провладна більшість планує ухвалити низку законопроєктів, які несуть прямі загрози для українського народу. Зокрема, йдеться про ініціативи щодо розпродажу стратегічних державних підприємств – «Енергоатому», «Укрпошти», «Укрзалізниці» та НАК «Нафтогаз України».«У порядку денному роботи парламенту немає жодного слова про підвищення грошового забезпечення військовим. Тут немає нічого для України і для людей, але тут є план розбору держави Україна на органи», – підсумувала Юлія Тимошенко.

Ігор Терехов: Ситуація, в якій опинилися сьогодні майже всі міста України, без перебільшення складна. Війна б’є по енергетиці, по критичній інфраструктурі, по базових умовах життя людей.Відключення електроенергії стали суворою реальністю для всієї країни.Але є міста, для яких ця реальність значно жорсткіша.Харків — прифронтове місто. Місто, яке вже четверту зиму живе під постійними атаками. Місто, де енергетична інфраструктура зазнала безпрецедентних руйнувань. Де тисячі будинків пережили аварійні відключення тепла, де системи працюють за межею можливого.І саме тому я змушений публічно звернутися до керівництва «Укренерго» та до Першого віце-премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля.Після обстрілу 3 лютого близько 900 харківських будинків залишилися без тепла. Тоді ж пролунала чітка обіцянка: у будинках без теплопостачання відключення електроенергії триватимуть не більше 4 годин.Ця обіцянка має бути виконана.Відключення електроенергії по 15–19 годин на добу — неприйнятні для Харкова. Утім, як і для будь-якого українського міста. Бо в кожному місті за цими цифрами стоять не графіки — стоять люди.Для Харкова ж це питання не лише комфорту.Коли місто одночасно стикається з наслідками ударів по теплопостачанню, тривале знеструмлення означає:- холод у квартирах;- зупинку насосів;- ризики для систем водо- й теплопостачання;- неможливість елементарно обігріти житло.Це означає темряву там, де країна й так живе в умовах війни.Українці демонструють витримку по всій державі. Харків’яни — не виняток. Але витримка людей не може ставати універсальним ресурсом для безкінечних експериментів із графіками або їхньою відсутністю.Прифронтові міста потребують особливого, пріоритетного підходу до енергозабезпечення.Я вимагаю:▪️ перегляду тривалості та принципів застосування графіків відключень для Харкова;▪️ максимально можливого скорочення часу знеструмлення;▪️ публічного й чесного пояснення людям логіки ухвалених рішень.Це запит не лише Харкова.Це запит справедливості для міст, які живуть під постійною загрозою ударів.Міська влада, комунальні служби, тепловики, водоканал працюють цілодобово, утримуючи критичну інфраструктуру.Ми робимо все, щоб у місті було тепло й вода. Допомагаємо енергетикам усім, чим можемо, щоб Харків залишався зі світлом.І маємо право розраховувати на таку ж відповідальність у відповідь.Я — на боці харків’ян.І на боці людей у кожному українському місті, які сьогодні платять за війну власним комфортом, спокоєм і безпекою.

Є три речі, які для кожного з нас, для кожного українця, дорівнюють слову «життя».Енергетика - це життя. Від неї напряму залежить функціонування критичної інфраструктури, стійкість мегаполісів і можливість для людей залишатися вдома, а не виїжджати з країни.Економіка - це життя. Адже це робочі місця, зарплати й податки, що йдуть, зокрема, і на підтримку наших Збройних Сил.Безпека - це життя. У буквальному сенсі.Саме захист цих трьох основ був у центрі роботи форуму Асоціації прифронтових міст та громад, який відбувся сьогодні в Харкові.І хоча наше місто знову прокинулося під звуки вибухів - удари ворога вкотре були спрямовані по енергетиці - форум відбувся так, як і було заплановано: за участі колег з Миколаєва, Кривого Рогу, інших міст і міжнародних партнерів, які працювали разом з нами. Ми вже чітко сформулювали спільну позицію. На місцях робиться максимум: децентралізуємо системи опалення, встановлюємо когенераційні установки, відновлюємо мережі, ремонтуємо та відбудовуємо житло, підтримуємо ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, дбаємо про безпечне навчання дітей. Але правда проста: все це вимагає колосальних ресурсів. І жоден муніципалітет не тільки в Україні, а й у світі не здатен витримати такий тиск самотужки.Тому нам потрібні рішення на державному рівні. Не загальні, а сфокусовані саме на територіях, що межують з лінією фронту. Влада має взяти на себе фінансування й захист об’єктів реконструкції, підтримку децентралізації генерації струму, гарантування справедливих умов для мешканців, які живуть під постійною загрозою. Окремим блоком має стати державна програма будівництва та реновації житла. Українцям потрібен дім. Тому ми наполягаємо на підвищенні доступності іпотеки та запровадженні дієвих механізмів соціальної оренди.Те саме стосується економіки. Ми наголошуємо: жодного тиску на бізнес у зонах бойових дій! Ані нових податків, ані зборів. Підприємці, які залишилися працювати тут, під сиренами й обстрілами, - це не «резерв бюджету». Це фундамент стійкості регіонів. Якщо їх зламати, вони просто закриються.Саме наша прифронтова лінія вже майже чотири роки несе на собі найважче випробування війни. Ми - щит країни. І щоб ця броня була міцною, потрібні не лише витримка й характер, а й матеріальна база та реальна допомога.Вдячний нашим іноземним друзям за сміливість бути поруч!Дякую колегам за єдність!Разом ми усвідомлюємо, за що боремося, і добре розуміємо, що саме зараз необхідно робити.