За "ефектом метелика" завжди - "ефект доміно" -
Математичні моделі йдуть невагомим прахом...
Світанковий вітер пахне солодко - вереснем і вином,
Розповзається сиротами під твоєю бронею-засмагою.
І коли упаде - та, остання - з бакелітових кісточок -
То штовхне тебе знову - будь впевнений - в спину.
І ти зробиш цей крок. Що б не було - ти зробиш цей крок.
І азарт заспіває у венах - розпеченим адреналіном.
І ця Ойкумена - зі всіма її правилами та парадигмами -
Стане раптом для тебе надто маленькою та тісною,
А тому - відтепер - все, що справді тобі потрібно -
Це опозитний двигун "Subaru" і дорога - за обрій стрілою,
Ще - подвійний рістретто та повний - по вінця - бак...
Ти - наче Корвін зі своєю вірною Грейсвандір -
Малюй нову карту у цю колоду - все у твоїх руках -
І все буде, як зазвичай: де скинув наплічник - там дім.
Планета старечо скрипить - вісь іржава, незмащена, зношена.
Атмосфера гуде - проводами, турбінами, шершнями.
Політикани побіжно гортають "Щоденник Роршаха",
Світ хрипить астматично - під ходою Другого Вершника.
Фінальний літній акорд - з ароматом асфальту і амбри,
Жовтого плову, кайєнського перцю та пороху...
Вміє літати лиш той, хто знає - як воно - падати.
Насправді живе лише той, хто вміє втрачати голову.
Тільки сонце і вітер. Тут найкраще пишуться вірші.
Тільки траса - у горизонт. А далі - ранкове небо.
Самотність - попутник. І аж ніяк не найгірший.
Звук - на повну. Пристібнувся? Ну, що ж, "fuego"!
Хай колеса намотують - нерви та кілометри -
Обирати тобі - швидкість, курс, поворот, стезю...
Слово "кохання" не дружить із префіксом "ме́та" -
Тож танцюй, горностаю. Танцюй.

24.08.2024.

#мулікпише