Таке воно зараз усе - весною цією покраяне -І сонце - як березневий кіт - нервове, худе і хтиве...Цунамі її феромонів планету з-під ніг вибиває -"Метелики у животі", гарячі сироти шкірою...Хоч - де там "метелики" - там зграя археоптериксів,Чи ескадрилья "Зеро" понад Перлинною Гаванню -Спробуй вгамуй їх, авжеж... І годі шукати вже сенсу -Весна завжди діє швидко... і ніколи не "навмання".У степу верещать фазани - їм байдуже до фази місяця.Спідниці коротшають - у зворотній пропорції дням.І то - б'ється за ребрами дикою хижою птицею,То - муркоче тихенько грайливим рудим кошеням.На місто падають дрони, на долоні - сідають "сонечка",І ластовиння на ніс - так по-дитячому щемко.Ми дожили до весни. Доживем і до літа (втім, це не точно...) -Збираймо докупи цей Всесвіт - війною розбитий вщент.Тримаєшся цих контрастів - обіймами міцно-судомними.Це - "Ренесанс" всього - календарний, біохімічний.Ось тобі вихор весни - так несподівано подарований,Такий невимовно-короткий, що зараз здається вічним.28.03.2025#мулікпише