Ми з командою провели зустрічі з маріупольцями у 18 містах України. До них долучилися майже 600 людей.

Для мене це не формальність, а спосіб ухвалювати рішення. Ми регулярно обговорюємо з людьми програми підтримки, щоб посилювати те, що працює, і змінювати те, що потребує доопрацювання.

Що почули цього разу:

▪️ У кожному місті люди просили зберегти продуктові набори. Продовжимо їх видачу і на запит громади додамо гігієнічні набори.
▪️ Захисникам потрібно більше реабілітації, лікування та медикаментів. Працюватимемо над посиленням цієї допомоги.
▪️ Щодо житла маріупольці зацікавлені в різних форматах: від тимчасового та соціального житла з доступною орендою до пільгової іпотеки.
▪️ Компенсація за втрачене в Маріуполі майно залишається одним із найболючіших питань. Люди чекають на рішення на державному рівні.

Кожну пропозицію ми зафіксували й розглянемо під час оновлення програм.

Найцінніше з цих зустрічей я везу не в звітах. Маленька маріупольчанка подарувала мені свій малюнок: сонце, листок і родина, що тримається за руки. Діти не говорять про програми та компенсації. Вони просто малюють те, чого хочуть: щоб усі були разом і все було добре. І наше завдання зробити так, щоб цей малюнок став їхньою реальністю

Підписатися