«Наша сила – в людях, тому ми обов’язково переможемо темряву», – у цьому переконаний пан Сергій, начальник однієї з підстанцій «Укренерго». За час повномасштабної війни його енергооб’єкт був атакований ворожими ракетами й дронами багато разів. Кожен наступний удар був сильнішим за попередній, але жоден не зміг зламати волю енергетиків. На підстанції пан Сергій працює вже 13 років. Пройшов шлях від інженера з релейного захисту та автоматики до керівника. При цьому, очолив підстанцію незадовго до повномасштабного вторгнення. Рушійною силою, яка мотивує і допомагає досягти бажаних результатів, пан Сергій називає свою команду. «Це люди, які завжди вміють підтримати. Вони відчувають мій настрій, знають, коли підбадьорити, а я – завжди дослухаюся до їхніх порад. І це створює позитивну, теплу атмосферу, в якій хочеться працювати. А роботи зараз вистачає, хоча до складних умов ми вже звикли. Винахідливість та професіоналізм наших енергетиків – вражають», – ділиться колега.Найважчий спогад пана Сергія – одна з нещодавніх дронових атак. Тоді він із підлеглими з укриття чув, як 11 «Шахедів» методично знищували результати їхньої дуже тривалої роботи. «Кожен вибух відлунював гострим фізичним болем десь усередині, – згадує колега. – Здавалося, повертатись до роботи буде вже нікуди». Та, на щастя, критично важливе обладнання вціліло. А одного разу енергетикам під час пожежі вдалося врятувати пошкоджений автотрансформатор. Олива з посіченого осколками обладнання текла прямо до вогню, що зайнявся після влучань. Діяти довелося миттєво. Ризикуючи собою, пан Сергій із колегами перекрили крани й тим самим зупинили катастрофу. «Адреналін зашкалював, але коли ми згодом ввели цей автотрансформатор в роботу – з’явилося відчуття, що нам під силу абсолютно все», – ділиться він.Дякуємо панові Сергію та всій його команді за те, що попри всі намагання ворога – серце нашої енергосистеми продовжує битись в ритмі 50 Герц. Незламність не згасає!