«Після війни буде багато роботи. Але нам до цього не звикати», – каже наш колега, провідний інженер з релейного захисту і електроавтоматики «Укренерго» Олександр, який сьогодні боронить країну на Харківському напрямку. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік добровільно пішов до військкомату. «Стати на захист країни – це був мій свідомий вибір, іншого шляху я не бачив», – каже пан Олександр. Сьогодні він служить в одній із танкових бригад ЗСУ. «Зв’язківець – не така вже й безпечна справа, як хтось іноді думає. Це не сидіти у штабі біля телефона. Зв’язківці несуть вахту на «нулі». Дуже тішить, що в аспекті технологій – ми постійно розвиваємось: переходимо на західні стандарти, використовуєм новітні технології. З техніки минулого сторіччя у нас залишився тільки польовий телефон», – розповідає пан Олександр. За звільнення Харківщини – Олександр отримав бойову медаль «За службу державі». Попри втрати й поранення, чоловік зберігає віру у перемогу. «Ніколи не забуду емоції людей, які після вигнання окупантів виходили з підвалів і дякували нам. Це було неймовірно. Такі моменти додають сил і наснаги боротися далі», – каже наш колега. Після закінчення війни – Олександр планує неодмінно повернутись до роботи в енергетиці. Бо знає: попереду – ще багато справ у процесі відбудови зруйнованого ворогом. Дякуємо Олександрові за захист Батьківщини. І чекаємо на повернення в «Укренерго»!