Принципи підготовки римської армії до битвиЗагальні принципи підготовки армії Римської імперії до бою могли змінюватись. Так, наприклад, якщо противник розосереджувався і ухилявся від генеральної битви, то римський полководець міг направити частину легіонів і допоміжних військ на руйнування ворожої території або захоплення укріплених поселень.Ці дії могли призвести до капітуляції супротивника ще до великої битви. Подібним чином ще за часів Республіки діяв проти галів Юлій Цезар. Понад 150 років аналогічну тактику обрав імператор Траян, який захопив і розграбував столицю даків Сармізегетузу. Римляни, до речі, були одним із давніх народів, які зробили процес пограбування організованим.Якщо ворог все-таки приймав бій, то римський командувач мав ще одну перевагу: тимчасові табори легіонів були чудовим захистом, так що римський полководець сам вибирав, коли йому розпочати бій. Крім того, табір давав можливість вимотати супротивника. Наприклад, майбутній імператор Тіберій при завоюванні області Паннонія, бачачи, що орди його противників вийшли на поле бою на світанку, наказав не залишати табір. Паннонці змушені були провести день під зливою. Потім Тіберій напав на втомлених варварів та розгромив їх.У 61 році н. полководець Светоній Паулін вступив у вирішальну битву з військами Боудіккі — ватажки повсталого племені Брітта іценів. Легіон та допоміжні війська, всього близько 10 000 чоловік, були загнані в кут переважаючими силами супротивника і змушені прийняти бій. Щоб захистити фланги та тил, римляни зайняли позицію між лісистими пагорбами. Бритти змушені були завдати фронтального удару.Відбивши перший натиск, Світлоній Паулін побудував легіонерів клинами і обрушився на іценів. Правильна тактика та перевага римлян у озброєнні принесли Риму перемогу. Примітний момент: зазвичай легіони намагалися берегти, але через малі сили саме вони винесли основний тягар цієї битви. Нехарактерний момент Риму.Нетолерантний Українець 👌🏻