Зграя овецьПролетаріат завжди зовні був пацифістом, а всередині готовим до терору; буржуа, навпаки, хоче здаватися людиною терору, залишаючись внутрішньо пацифістом до глибини душі. А від того, хто внутрішньо є пацифістом, можна очікувати ще менше, ніж від його протилежності. Такі люди живуть у світі фраз. Консерватори, наприклад, мають дуже величезні роти. Вони безкінечно говорять про те, що «треба» робити, але коли настає момент для рішення, коли вимагається дія, нічого не відбувається. Дія завжди відкладається, розчиняється в комітетах, процедурах та резолюціях.«Закон і порядок» – ці вичерпані формули є вершиною їхньої політичної мудрості. Однак саме через це поклоніння законності та компромісу вони спустошують державу. Під ритуалом порядку вони обманюють один одного якомога ефективніше, кожна фракція забезпечує власні інтереси, поки ціле занепадає. Як клас власності, буржуазія має забагато що втрачати; і саме тому, що їй є що втрачати, вона боягузлива, вагається та принципово нездатна здійснювати реальну політичну владу. Власність приковує її до теперішнього моменту. Кожне рішення фільтрується через страх втрати, кожен ризик зважується на балансах.Ось чому буржуа може керувати, але ніколи не править. Він може керувати офісами, бюджетами та процедурами, але він боїться моментів розриву. Криза жахає його. Він завжди обере компроміс замість перемоги, зволікання замість рішення, законність замість необхідності. Власність зробила його консервативним не в благородному сенсі збереження народу чи культури, а у вузькому сенсі збереження власного становища. З цієї причини буржуазія завжди приходить занадто пізно. Вона розпізнає небезпеку лише тоді, коли вона вже стала неминучою, і навіть тоді шукає рішень, які нічого не коштують і нічого не змінюють. Історія, однак, нещадна до таких класів.Нетолерантний Українець 👌🏻