Чи можуть українців депортувати під час війни? Загалом — ні, але є винятки.Європейський Союз продовжив дію Директиви про тимчасовий захист для українців до березня 2026 року. Вона надає право легально жити, працювати, навчатися та отримувати соціальні виплати в країнах ЄС тим, хто залишив Україну через воєнні дії. У рамках цієї директиви майже неможлива депортація, доки триває війна.Втратити цей статус можна лише у виняткових випадках — наприклад, якщо особа вчинила особливо тяжкий злочин, такий як злочин проти людяності чи військовий злочин. Якщо ж людина виїхала з України ще до 24 лютого 2022 року, тимчасовий захист на неї не поширюється. Водночас кваліфікований юрист часто може довести, що повернення особи до країни, де триває збройний конфлікт або гуманітарна катастрофа, суперечить міжнародному праву. У такому разі навіть порушники можуть уникнути депортації — але з високою ймовірністю проведуть певний час у місцевій в’язниці, і лише потім буде вирішуватись їхня подальша доля відповідно до принципу non-refoulement (заборони примусового повернення).Женевська конвенція 1951 року теж забороняє повертати людей до країн, де тривають бойові дії, але навіть вона передбачає винятки — у випадках тяжких злочинів чи загрози громадському порядку.Що може стати підставою: • перебування на території держави після завершення терміну візи або без оновлення статусу тимчасового захисту• відсутність реєстрації в міграційних органах після приїзду• робота без необхідного дозволу, або використання статусу тимчасового захисту не в тій країні, де його отримано• порушення правил короткострокового перебування (90 днів у межах 180-денного періоду) для тих, хто не має статусу тимчасового захисту• вчинення кримінальних правопорушень — від дрібних крадіжок до шахрайства чи хуліганства — залежно від законів конкретної країни, це може закінчитись штрафом, арештом або депортацією• велика кількість штрафів чи спроба вбивства — це серйозні причини, через які можуть прийняти рішення про видворення.