Китайські шпигуни прагнуть отримати реальний доступ до охорони президента Тайваню25 квітня 2025 року аналітик з питань безпеки Пітер Маттіс, колишній співробітник ЦРУ та експерт з Китаю, заявив, що Китайська комуністична партія (КПК) активно намагається отримати реальний доступ до охоронної команди президента Тайваню Лая Цінде.Під час форуму, організованого Global Taiwan Institute у Вашингтоні, Маттіс зазначив, що КПК зосереджує увагу на командуванні військової поліції Тайваню та президентській охороні. Він висловив занепокоєння, що Пекін, навчившись на прикладі війни в Україні, створив макети президентського офісу та офіційної резиденції на своїй території для тренувань.Маттіс також повідомив, що китайські хакери вже можуть проникати в установи, які зберігають великі обсяги персональних даних, включаючи місцеві бази даних, лікарні та страхові компанії. Він підкреслив, що деякі хакерські групи, раніше виявлені при атаках на критичну інфраструктуру США та Гуаму, зараз активні в кіберпросторі Тайваню.Крім того, Маттіс зазначив, що Міністерство державної безпеки Китаю та Народно-визвольна армія розширюють свої цілі та тактики інфільтрації, навіть залучаючи ворожок та учасників гральних закладів як агентів доступу для ідентифікації потенційних цілей.Він наголосив, що кібербезпека полягає не лише в запобіганні вторгненням, але й у побудові стійкості, застерігаючи, що Тайвань може недооцінювати глибину вже здійсненої інфільтрації з боку КПК.
Індонезія обіцяє «збалансовані» відносини з США і Китаєм, демонструючи обережний нейтралітетІндонезія підтвердила свій намір підтримувати збалансовані й конструктивні відносини як із Китаєм, так і зі Сполученими Штатами після проведення першого діалогу у форматі «2+2» з Китаєм у Пекіні. Ці переговори, які також відзначили 75-річчя встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, стали нагодою для Джакарти ще раз підкреслити своє стратегічнє неприєднання і роль регіонального посередника.Під час форуму сторони домовилися про поглиблення співпраці в сфері обміну розвідувальними даними, морської безпеки та реформування багатосторонніх інституцій із метою кращого врахування інтересів Глобального Півдня. Індонезія наголосила на своєму нейтралітеті в суперництві між США та Китаєм, підкресливши важливість обох країн для власного розвитку й висловивши опозицію до протекціоністських заходів у торгівлі — зокрема у відповідь на запропоновані тарифи з боку США.Аналітики називають позицію Індонезії «еквідистанційною дипломатією», що відображає її принцип «вільної й активної» зовнішньої політики, яка ставить у пріоритет національні інтереси та уникає залежності від глобальних блоків. Попри розбіжності у підходах до багатосторонності, Китай та Індонезія зберігають гармонійні відносини, з планами на подальше розширення оборонного співробітництва.Експерти вважають, що Сполучені Штати мають звернути увагу на зростаючу роль Індонезії в регіоні та поглиблювати партнерство з Джакартою для збалансування впливу в Індо-Тихоокеанському просторі.
Аргентина продовжила валютну угоду з Китаєм попри тиск з боку СШААргентина продовжила валютний своп із Китаєм на суму 5 мільярдів доларів ще на один рік, забезпечивши собі критично важливі валютні резерви, попри жорстку опозицію з боку Вашингтона.Угода дозволяє Аргентині отримувати китайські юані в обмін на песо, що посилює вплив Пекіна в регіоні на тлі фінансової нестабільності та боргової кризи в самій Аргентині.США розкритикували домовленість: високопоставлений представник адміністрації Трампа назвав її «вимаганням», тоді як Китай захищає угоду як чинник стабілізації аргентинської економіки.Продовження валютного свопу збігається в часі з майже остаточним схваленням пакету фінансової допомоги від МВФ на 20 мільярдів доларів для Аргентини, що ще більше загострює геополітичну напругу між США та Китаєм у Латинській Америці.Тим часом міністр фінансів США Скотт Бессент готується до візиту в Аргентину, а Вашингтон розглядає власний план фінансування, щоб підтримати економічні реформи в країні.
Як сподобатися Китаю? Назвіть бульвар на честь Сі ЦзіньпінаВізит Сі Цзіньпіна до Пномпеня супроводжувався помпезними демонстраціями китайського впливу: вулиці, банери, масштабні інфраструктурні проєкти — усе це свідчить про глибоке зміцнення зв’язків між Китаєм і Камбоджею. На тлі загроз з боку США щодо запровадження високих мит та скорочення допомоги, тур Сі Південно-Східною Азією демонструє прагнення Китаю заповнити вакуум впливу, особливо в таких країнах, як Камбоджа, які критично залежать від торгівлі та іноземних інвестицій.Попри історичну напругу — зокрема підтримку Китайською Народною Республікою режиму «червоних кхмерів» — сучасні камбоджійські лідери, зокрема прем’єр-міністр Хун Манет, називають Китай «залізним другом», посилаючись на політичну довіру та економічну підтримку. Вплив Китаю поширюється і на військову сферу: Китай модернізував військово-морську базу в Камбоджі, тоді як спільні навчання з США було призупинено.Сі Цзіньпін привіз із собою 37 угод про співпрацю та підтримку проєкту каналу, що має напряму з'єднати Камбоджу з китайськими торговельними маршрутами, — ще один крок до зміцнення стратегічного партнерства. Камбоджа все ще прагне зберігати добрі стосунки зі США, особливо щоб уникнути тарифів, які загрожують її текстильному сектору, однак все більше тяжіє до Пекіна.Зростаюча присутність Китаю викликає суперечки: йдеться про примусове виселення фермерів і придушення інакодумства. І все ж для багатьох камбоджійців китайські інфраструктурні проєкти приносять реальні вигоди — навіть попри особисту та суспільну ціну.
Китайські пропагандисти закликають до непокори у торговельній війні зі СШАЩе до загострення торговельної війни зі США китайські громадяни вже турбувалися через слабкий ринок праці та кризу в секторі нерухомості. Наразі, коли американські мита на китайські товари сягнули 145%, а Китай відповів тарифами у 125%, влада докладає зусиль, аби зберегти громадський моральний дух. Державні медіа та пропагандистські канали активно просувають меседж стійкості, називаючи Китай «оазисом стабільності» і закликаючи вірити в силу та майбутнє країни.Посилаючись на риторику епохи Мао, чиновники публікують архівні виступи й гасла, аби викликати почуття національної гордості й непокори перед американським тиском. У мережі популярні інфлюенсери та цифрові художники активно підтримують торгівельне протистояння, висміюючи США — зокрема Дональда Трампа — за допомогою сатиричного контенту, створеного штучним інтелектом.Однак за патріотичною риторикою відчувається тривога: багато китайців скуповують товари, вкладають кошти в золото й відкрито висловлюють занепокоєння на платформах на кшталт Douyin. Цей контраст між офіційним оптимізмом і народним неспокоєм свідчить про суспільство, яке водночас налаштоване рішуче, але й глибоко стурбоване майбутнім.
Китай готовий до переговорів, якщо США проявлять повагу й визначать відповідального переговорникаПеред тим як погодитися на відновлення торговельних перемовин, Пекін висуває низку вимог до адміністрації Трампа, демонструючи зростаюче розчарування суперечливими сигналами та напруженістю у відносинах. За словами джерела, знайомого з внутрішніми обговореннями в Китаї, офіційний Пекін чекає конкретних кроків від Вашингтона, щоб створити атмосферу взаємної поваги й серйозності.Основні вимоги Китаю:⚠️ США мають виявити більшу повагу, обмеживши агресивну чи зневажливу риторику з боку членів уряду. Непослідовні заяви залишають Пекін у невизначеності щодо реальної позиції Вашингтона.⚠️ Китай наполягає на чіткій, узгодженій лінії США з особливо чутливих питань — таких як Тайвань і санкції — які Пекін розглядає як загрозу національній безпеці.⚠️ Переговори мають відбуватись у атмосфері серйозності та гідності, а не виглядати як хаотична ініціатива окремих політиків. Китай хоче мати впевненість, що будь-яка домовленість матиме особисте схвалення Дональда Трампа.⚠️ Пекін очікує, що США призначать офіційного уповноваженого переговорника з повним мандатом від президента, що дозволить належним чином підготувати ґрунт для можливої угоди між Трампом і Сі Цзіньпіном.Ці умови свідчать, що Китай прагне до структурованого й передбачуваного діалогу — на відміну від фрагментарних і часто непослідовних сигналів із боку американської адміністрації.
Як еволюціонували стосунки Сполученого Королівства за різних урядів з КитаємЗа чверть століття уряди Великої Британії демонструють мінливу й часто суперечливу політику щодо Китаю, залежну від глобальних змін і внутрішніх пріоритетів. За часів Тоні Блера та Ґордона Брауна Лейбористська партія прихильно ставилася до економічного зростання Китаю, розширюючи торгівлю й захоплюючись швидкими темпами розвитку країни — як видно з візиту Брауна до Пекіна і Шанхаю у 2005 році. Уряд Девіда Кемерона продовжив цей курс, оголосивши про початок «золотої епохи» відносин з Китаєм, кульмінацією якої стала зустріч Сі Цзіньпіна з прем’єром у британському пабі. Та з часом цей ентузіазм змінився на дедалі більшу підозру, яка сягнула піку за Ліз Трасс та у звіті парламенту 2023 року, що розкритикував проникнення Китаю в стратегічну інфраструктуру й університети. Під керівництвом Кіра Стармера Лейбористи повернулися до більш прагматичного й стримано-примирливого тону: міністр закордонних справ Девід Леммі та канцлерка Рейчел Рівз відвідали Пекін, наголошуючи на важливості торгівлі та зростання. Водночас інциденти на кшталт конфлікту навколо Jingye й заборони на в’їзд до Китаю для депутатки Вери Гобгауз свідчать про незгладжену напругу. Сучасна політика Британії щодо Китаю — це балансування: поки один міністр критикує Jingye, інший тихо обговорює торгові можливості в Пекіні. Сполучене Королівство продовжує адаптуватися «на ходу», шукаючи баланс між економічною вигодою та стратегічною обережністю.
Microsoft раптово обмежила обслуговування китайського університету і фірми, що займається геномікоюКомпанія Microsoft раптово призупинила надання деяких своїх послуг клієнтам на материковому Китаї, що викликало занепокоєння щодо поглиблення технологічного розриву між США і Китаєм. Зокрема, постраждали Університет Сунь Ятсена в Гуанчжоу і BGI Group, велика китайська компанія з геноміки, які втратили доступ до служб Microsoft 365, таких як OneDrive і Outlook. Microsoft публічно не пояснила це рішення, але воно відповідає стратегії скорочення присутності компанії в Китаї. Це включає в себе звільнення персоналу на спільному підприємстві Wicresoft і закриття лабораторії штучного інтелекту в Шанхаї. Повідомляється, що BGI Group, яка вже перебуває під торговими обмеженнями США, була заскочена зненацька припиненням надання послуг. Водночас Китай зменшує залежність від американських технологій, надаючи перевагу вітчизняним альтернативам як через зміни в політиці, так і через минулі інциденти, такі як минулорічний збій у роботі Microsoft Windows.
Китайські короткі драми захоплюють СШАВ США стрімко зростає популярність мобільних вертикальних серіалів з Китаю. Після успіху веброманів і онлайн-ігор короткі драми стали новим культурним експортом Китаю. Вони тривають по 1–2 хвилини, орієнтовані на смартфон-користувачів і приваблюють глядачів стрімким сюжетом, емоційними сценами й кліфгангерами, тримаючи аудіторію "на гачку". Китайські платформи, як-от ReelShort (від китайської компанії Crazy Maple Studio), вийшли на ринок США і навіть обігнали TikTok у завантаженнях. Американські студії теж долучилися, запрошуючи китайських продюсерів, студентів, режисерів та акторів. Студії адаптують китайські сюжети до західної аудиторії — змінюючи культурні коди, імена сервісів, чи навіть цілі сцени. Наприклад, замість “діді” — Uber, “контрактний шлюб” замість “вимушеного шлюбу” тощо.Популярність жанру пояснюється як доступністю, так і тим, що він відкрив двері в кіноіндустрію для китайських випускників американських університетів та малозатребуваних американських акторів. Зйомки часто швидкі, інтенсивні, а бюджет серіалу — усього $300,000. Тим не менш, жанр уже створює робочі місця та формує нову аудиторію, особливо в «Середній Америці». До 2024 року короткі драми в США принесли $290 млн доходу. Цільова аудиторія — жінки 18–45 років, особливо домогосподарки. Багато китайських випускників з USC, NYU, AFI працюють над короткими драмами, бо індустрія дала їм шанс залишитись і працювати в США.Головна мета творців — зробити короткі драми таким же масовим явищем у США, як і в Китаї.Джерело
🇨🇳Кращі сучасні книги про Китай українською1. «Китайська мрія» – Чжан ВейвейЧому варто прочитати?Ця книга – ключ до розуміння сучасної китайської ідеології. Автор, близький до керівних кіл КПК, детально пояснює, чому Китай відмовився від західної демократії на користь «соціалізму з китайською специфікою». Особливо цікаві розділи про:Як КПК використовує історію для легітимації влади (наприклад, наративи про «століття принижень»);Чому китайська модель «державного капіталізму» виявилася ефективнішою за ринкові реформи в Росії;2. «Три Тістану» – Юй ХуаЧому це шедевр?Роман-сага, який через історії трьох поколінь розкриває трагедію Культурної революції. Цитата: «У Китаї бувають дива, але ніколи – чудес».3. «Вовчий тотем» – Цзян ЖунЧим вражає?Заборонений у Китаї роман про кочівників Внутрішньої Монголії. Ключові теми:Боротьба традиційного укладу з комуністичною колективізацією;Чому культ вовка – антитеза дракону як символу імперської влади.Факт: Книгу знищували в КНР, але вона стала бестселером на Заході.4. «Країна див» – Янь ЛіанкеНайсміливіша сатира на КНР:Описує вигадане місто, де люди продають свої органи, щоб вижити – натяк на реальні чорні трансплантації в Китаї;Автор, лауреат міжнародних премій, живе у вигнанні.5. "Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію у світі" — Кріс МіллерЦе нон-фікшн про геополітичну боротьбу за контроль над напівпровідниками, де Китай відіграє ключову роль. Автор пояснює, як технології формують сучасну економіку й політику, і чому Китай прагне домінувати в цій сфері. Книга дає сучасний погляд на Китай як технологічного гіганта, розкриваючи його амбіції та виклики. Вона особливо актуальна в контексті нинішньої "технологічної холодної війни". @paliturka
TGLIST.COM.UA
