Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Українська асоціація китаєзнавців
Додано 14 лип 2024

Українська асоціація китаєзнавців

@UkrainianSinologists
Кількість підписників: 1 937
Фото: 2,290
Відео: 191
Посилання: 15,200
Опис:
Інформаційний канал Української асоціації китаєзнавців. Офіційний сайт: http://sinologist.com.ua/ Facebook: https://www.facebook.com/UkrainianSinologists

👥 Кількість підписників

1 937
Середній/День:: +2
Середній/Тиждень:: +1
Середній/Місяць:: +9

👁️ Середній перегляд на повідомлення

500
Середній/День:: 908
Середній/Тиждень:: 369
ERR: 25.81%

📊 Кількість повідомлень на день

7.6
Останній день: 10
Середнє за тиждень: 8.4
Середнє за день: 7.6

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2024-07-14

Стіна

Статистика telegram каналу

Українська громада в Ґаосюні відсвяткувала Різдво ХристовеУкраїнська громада в Ґаосюні зібралася на різдвяне святкування в ресторані української кухні «Хата». Гостей пригощали кутею, варениками та голубцями, а серед особливих страв була рулька по-донецьки.Вечерю розпочали з молитви за добробут і мир в Україні. Також на заході лунав «Щедрик» у виконанні тайвансько-українського дитячого дуету: під акомпанемент піаніно мелодію вела скрипка, що додало події в громаді так далеко від Батьківщини особливої різдвяної атмосфери.«Хата» — український заклад у Ґаосюні, заснований українською громадською діячкою й освітянкою Ольгою Куліш та її чоловіком Лінєм Юе. Ресторан відомий, зокрема, «петриківським» фасадом, а також салом. У 2024 році заклад отримав нагороду The 500 Dishes Award (досл. «Нагорода 500 тарілок»), яку часто називають тайванським аналогом «мішлену», продавши перші пів тисячі тарілок сала — доволі незвичного для Тайваню продукту.За даними Національної міграційної агенції, станом на кінець листопада цього року в Тайвані мешкає 241 громадянин України. Найбільше — у Новому Тайбеї та Тайбеї.https://www.rti.org.tw/ua/news?uid=3&pid=183159
🚀 Місячна гонка 2.0: чому цього разу все набагато небезпечніше?Понад 50 років після програми «Аполлон» Місяць знову став епіцентром глобального протистояння. Проте сьогодні це не просто змагання прапорів, а жорстка боротьба за стратегічне домінування та ресурси, що здатна змінити баланс сил на Землі.США та Китай націлилися на одну й ту саму точку — Південний полюс Місяця. Хто прийде першим, той отримає контроль над критичними запасами водяного льоду та право встановлювати правила гри в космічному праві. Поки американська програма Artemis стикається з відтермінуваннями та залежністю від приватних підрядників, Пекін демонструє стабільність у реалізації своїх планів.Ключові фактори протистояння:🌔 Ресурсний суверенітет: водяний лід — це паливо та кисень для майбутніх космічних станцій.🌔 Технологічний розрив: затримки SpaceX ставлять під загрозу лідерство NASA.🌔Різниця стратегій: Китай покладається на довгострокову державну стабільність, тоді як США — на інноваційність приватного сектору (SpaceX, Blue Origin) та широку мережу союзників через «Угоди Артеміди».🌔 Геополітика: перемога Китаю може спровокувати дрейф міжнародних партнерів у бік Пекіна.🌔 Юридичний прецедент: першопроходець де-факто визначатиме зони впливу та безпеки на супутнику.Ставки піднялися до максимуму: космос перестає бути територією лише науки, перетворюючись на зону потенційного конфлікту.
Перші в історії Ірану військові навчання ШОС зміцнюють його зв'язки з Китаєм та рф18 грудня 2025 року старша аналітикиня MERICS Єва Зайверт опублікувала аналіз, у якому наголосила на проведенні Іраном перших в історії військових навчань Шанхайської організації співробітництва (ШОС) під назвою «Sahand-2025», що відбулися з 1 по 5 грудня 2025 року на північному заході Ірану за участю військових з Китаю, Індії, росії та ще шести країн.П’ятиденні навчання «Sahand-2025» виходили за межі відпрацювання контртерористичних операцій і були покликані продемонструвати глибшу інтеграцію Тегерана до ШОС, багатостороннього безпекового та політичного блоку, у якому домінують Китай і росія, що стало важливою віхою у прагненні Ірану до ширшого міжнародного визнання.Участь Пекіна в польових операціях, тактичних маневрах і спільних командно-штабних вправах засвідчила зміну китайської політики: Китай тепер менше зважає на міжнародне сприйняття своєї близькості до Ірану та дедалі більше готовий поглиблювати відносини, попри попередні занепокоєння щодо регіональної діяльності Ірану, його ядерної програми та ризиків для постачання нафти.Китай, який історично дотримувався обережного підходу до середини 2010-х років, посилив взаємодію з Тегераном у міру загострення глобальної конкуренції великих держав, зростання пріоритету диверсифікації енергопостачання та після участі Китаю в переговорах щодо Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA) 2015 року, якого Тегеран тимчасово дотримувався, що зменшило частину сприйманих ризиків.Інтеграції Ірану в ці формати сприяли зміни в політиці США, зокрема вихід адміністрації президента Дональда Трампа з JCPOA у 2018 році, що завершилося приєднанням Ірану до ШОС у 2023 році та до BRICS у 2024 році, при цьому Китай став найбільшим торговельним партнером Ірану, закуповуючи близько 90% його нафтового експорту.росія, як тісний партнер Китаю в межах ШОС і BRICS, стала ключовим безпековим союзником Ірану завдяки повідомленням про продаж ударних гелікоптерів, систем протиповітряної оборони та винищувачів, тоді як Тегеран постачав артилерійські боєприпаси, безпілотники та протитанкові ракети для підтримки війни москви проти України, а всі три країни регулярно проводять спільні військово-морські навчання та координують дії у сфері безпеки.Членство Ірану в ШОС і BRICS тепер забезпечує йому розширені дипломатичні мережі, доступ до обміну розвідданими через Регіональну антитерористичну структуру ШОС та участь у високорівневих безпекових і економічних обговореннях, що посилює його геополітичні позиції та знижує ефективність західного тиску на ядерні амбіції Тегерана.
Новий номер журналу Modern ChinaВийшов свіжий випуск авторитетного міжнародного журналу Modern China (MCX) – Volume 52, Issue 1, January 2026.📚 Що в номері:1. «Soft» Male Images in China’s Spring Festival Gala, 1983–2025Автор: Dinghao ZhangДослідження аналізує еволюцію чоловічих образів у найпопулярнішому телевізійному шоу Китаю – Новорічному Гала CCTV. Стаття простежує, як зображення «мʼякої» маскулінності змінювалося протягом чотирьох десятиліть, віддзеркалюючи ширші соціальні та культурні трансформації в китайському суспільстві.2. «Ordinary Life Within an Extraordinary Project: Demystifying the Third Front»Автор: Paul KendallСтаття переосмислює проєкт «Третього фронту» – масштабного військово-промислового комплексу епохи Мао Цзедуна 1960-х років. На основі польових досліджень та історичних джерел автор демістифікує повсякденне життя робітників цього "надзвичайного проєкту", показуючи, як він вписувався в ширшу систему робочих одиниць (danwei).3. «Knowledge Production in the Fengqiao Model, Past and Present»Дослідження присвячене знаменитій «моделі Фенцяо» – підходу до громадського врядування, що виник у 1960-х роках у провінції Чжецзян і залишається актуальним у сучасному Китаї. Стаття аналізує, як створюються та еволюціонують знання в рамках цієї моделі управління на місцевому рівні.4. «The Relevance of the Household to Individual Businesses»Автори: Yang Zhang і Andrew GodwinСтаття досліджує появу домогосподарства (household) як інструменту для розвитку індивідуальних бізнесів, аналізує глибинні причини їх застосування та розглядає дебати щодо їх поточної актуальності та реформування. Автори тверджать, що китайські політики обрали модерований та прагматичний шлях інституціональної реформи, пріоритизуючи порядок та інкрементальні зміни. Це дослідження надає цінні інсайти в процес законодавчих реформ і змін у Китаї в цілому.Посилання: https://journals.sagepub.com/toc/mcxa/52/1Modern China – рецензований журнал, що видається раз на два місяці та індексується в провідних наукових базах, включаючи SCOPUS та Social Sciences Citation Index.#ModernChina #ChinaStudies #КитаєзнавствоУкраїна #Sinology #AcademicJournal #SAGE #Китай
Зйомки супутників Китаю збіглися з ударами РФ по енергетиці України, - ЗеленськийКитай може допомагати Росії супутниковими знімками. Зйомки китайських супутників збігалися з ударами по конкретних енергетичних об'єктах України.Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на президента України Володимира Зеленського в Telegram і керівника ЦПД Андрія Коваленка в Telegram.За словами Зеленського, йому доповів керівник Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко.Зокрема, Іващенко розповів Зеленському про те, що Росія намагається виводити свої енергетичні компанії з-під санкцій. Для цього Москва використовує інших тимчасових керівників, багато фіктивних юридичних схем."Усе це відстежуємо і будемо спілкуватися з партнерами, щоб тиск працював і щоб Росії не вдавалося заробляти гроші на війну завдяки таким маніпуляціям", - наголосив президент.Також Іващенко доповів президенту про стан російського військового виробництва і співпрацю з компаніями та суб'єктами інших країн."Фіксуємо збільшення зв'язків Росії з тими суб'єктами в Китаї, які можуть давати дані космічної розвідки. На жаль, були кореляції між зйомками території України китайськими супутниками та російськими влучаннями по відповідних об'єктах енергетики", - зазначив Зеленський.За його словами, ця діяльність дає можливість Росії затягувати війну і робити підходи до дипломатії менш серйозними і робити підходи до дипломатії менш серйозними.Зеленський запевнив, що поспілкується з партнерами з цього приводу.Зі свого боку керівник Центру протидії дезінформації Олександр Коваленко сказав, що Китаю "насправді може бути вигідне продовження війни". Таким чином, Пекін отримує слабку і залежну Росію, а також виснажує Європу.https://www.rbc.ua/rus/news/zyomki-suputnikiv-kitayu-zbiglisya-udarami-1766586137.html
Китай стверджує, що взаємодіє з Україною в переговорному процесі про завершення війниКитай підтримує будь-які зусилля, направлені на встановлення миру в Україні, і взаємодіє з усіма сторонами конфлікту, зокрема і з Україною та Росією, для якнайшвидшого завершення війни.Про це на брифінгу заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає кореспондент Укрінформу.«Від самого початку «української кризи» (так у КНР офіційно називають російську війну проти України – ред.) Китай тісно взаємодіє і з Україною, і з Росією, і з усіма іншими сторонами», - сказав Лінь, відповідаючи на питання Укрінформу про участь і роль його країни в інтенсивних переговорах щодо мирного плану завершення російсько-української війни. «Ми підтримуємо всі зусилля, що сприяють миру», - наголосив дипломат.Він додав, що Пекін завжди виступав і продовжує наполягати на діалозі та переговорах як єдиному життєздатному шляху до врегулювання конфлікту.«Китай сподівається, що всі сторони зможуть у ході діалогу та переговорів досягнути прийнятної для всіх сторін та обов’язкової до виконання довгострокової мирної угоди», - зазначив речник зовнішньополітичного відомства. Водночас, речник МЗС на прохання кореспондента Укрінформу прокоментував анонсовані Президентом Володимиром Зеленським нові санкційні рішення проти суб’єктів та осіб за сприяння агресії, що стосуватимуться не лише громадян Росії, а й інших держав, зокрема Китаю. За його словами, «Китай послідовно виступає проти односторонніх санкцій, які порушують міжнародне право і не підтримані Радою Безпеки ООН». Лінь Цзянь додав, що «українська сторона має виправити свою поведінку та надалі уникати неправомірних дій стосовно Китаю».За його словами, у разі включення Києвом китайських представників до санкційних списків Пекін вживатиме заходів для захисту своїх громадян та компаній.«Китай буде захищати свої підприємства і громадян у разі запровадження проти них українських санкцій і залишає за собою право вжити заходів у відповідь», - заявив дипломат.
Нова стаття в Journal of Chinese History«Шукання істини у фактах»: три століття китайського емпіризмуЯк фраза з I століття н. е. стала епістемною чеснотою, що обʼєднує філологів династії Цін, Мао Цзедуна та сучасний Китай? 🔍 Що досліджено:Автор відстежує еволюцію концепції shishi qiushi (實事求是, «шукати істину у фактах») від XVII століття до сьогодення. Ця фраза, вперше зафіксована у біографії царя Сяня, написаній Бань Ґу (班固, 32–92 н.е.) у «Історії династії Ранньої Хань» (Hanshu 漢書), стала ключовою для китайського наукового мислення. 📊 Три епохи — три значення:XVII–XIX ст. (Цін):Філологи скептично ставились до священних текстів, розробляючи методи критичного аналізу. Пізніше чиновники почали застосовувати емпіризм в управлінні (податки, голод, економіка). Фраза набула трьох рис: рефлексивність (оновлення знань), експертиза (перевірка інформації) та синкретизм (поєднання традиції з наукою).1911–1949 (Республіка):Shishi qiushi виходить за межі академічного світу – зʼявляється в рекламі автомобілів General Motors, наукових журналах, гаслах «національної сутності». Мао Цзедун адаптує її для революції: емпіричні розслідування села, марксизм під китайські реалії.1949–2025 (КНР):КПК використовує фразу для боротьби з фальсифікаціями статистики (катастрофа Великого стрибку). Після 1976 року Ден Сяопін робить її основою реформ: «Практика – єдиний критерій істини». Сьогодні — фундамент ідеології «соціалізму з китайськими характеристиками».🌍 Головний висновок:Китай був частиною глобального емпіричного моменту XVII–XVIII століть (подібно до європейського Просвітництва), але розвивався на паралельній траєкторії. Якщо Європа будувала партнерства держави-суспільства-капіталу, то Китай покладався на кола вчених і бюрократію. Китайський емпіризм завжди був колективним, соціально зорієнтованим і стурбованим проблемою дезінформації.💡 Чому це важливо:Стаття показує, що китайська інтелектуальна історія – це не просто «наздоганяння Заходу», а власний шлях модернізації через епістемний оптимізм: готовність відкинути старе заради кращого, перевіреного практикою.🔗 Читати повний текст: https://www.cambridge.org/core/journals/journal-of-chinese-history/article/scientific-ethos-of-modern-china-a-genealogy-of-seeking-truth-from-facts/10BC847B72B142F96F6CC64F764A9851 #КитайськаІсторія #Епістемологія #Емпіризм #ChinaStudies
‼️Головні новини від УАК‼️ 15 — 21 грудня 2025 р.🎋 Китайське технологічне лідерство ▫️"Стійкість" (ren) обрано ієрогліфом 2025 року ▫️Перший політ малопомітного безпілотника CH-7 ▫️Планується дебют нового носія для космічних місій ▫️«Манхеттенський проєкт» Китаю у сфері чипів для ШІ🎋 Китайсько-американське суперництво ▫️Суперництво не вписується в модель Холодної війни ▫️Стабільність американо-китайських відносин за Трампа ▫️Прогрес у виробництві чипів попри обмеження США ▫️Порівняння розробки лікарських засобів у США та Китаї🎋 "Одна країна — дві системи" ▫️Саморозпуск останньої опозиційної партії Гонконгу ▫️Обвинувальний вирок у справі Джиммі Лая ▫️США схвалили продаж чергової партії озброєнь Тайваню🎋 Торговельно-економічні новини КНР ▫️Торговельний профіцит Китаю склав 1 трлн. дол. ▫️Макрон про брак рівноваги у торгівлі між ЄС і Китаєм ▫️Угода щодо портів Панами зайшла в глухий кут🎋 Українсько-китайські відносини ▫️Україна та Китай провели політичні консультації 🎋 Українське китаєзнавство ▫️Пам’ять, повернута з небуття: у КНУ відкрито портрет Б.Курца
Яке послання новий стратегічний стелс-бомбардувальник Китаю H-20 нестиме для Військово-повітряних сил СШАОчікується, що китайський стелс-бомбардувальник шостого покоління H-20 не стане оперативно готовим раніше 2030-х років, однак аналітики вже зараз дискутують про те, скільки таких літаків у підсумку може знадобитися Пекіну.Один із орієнтирів — внутрішня потреба в заміні парку: нині Китай значною мірою спирається на застарілий флот бомбардувальників H-6, який налічує близько 239 літаків у складі військово-повітряних та морських авіаційних сил, що за сценарію заміни «один до одного» передбачало б аналогічну кількість H-20.Другий критерій — Сполучені Штати, стратегічна бомбардувальна авіація яких, включно зі стелс- і нестелс-платформами, налічує близько 140 літаків, при цьому планується розгорнути щонайменше 100 бомбардувальників нового покоління B-21 Raider. Відповідно, для досягнення порівнянного потенціалу Китаю довелося б виробляти H-20 у масштабах, які можуть створити серйозне навантаження на його промислову базу, з огляду на очікувану складність цього літака.Третє порівняння — з росією, яка має приблизно 120 стратегічних бомбардувальників і активно застосовує їх у війні проти України — конфлікті, який дехто розглядає як можливу модель для майбутнього сценарію навколо Тайваню. З урахуванням відстані Тайваню від материкового Китаю, а також наявності на острові розвинених систем раннього попередження та протиповітряної оборони, Китаю може знадобитися щонайменше 120 бомбардувальників H-20 — або навіть більше — щоб компенсувати очікувано вищі втрати у разі масштабного конфлікту.
Трамп намагається зняти занепокоєння щодо стратегії стосовно ТайванюТрамп намагався заспокоїти азійських партнерів, стурбованих можливою м’якістю США щодо Китаю, схваливши продаж озброєнь Тайваню на суму 11 млрд. дол., зокрема реактивних систем залпового вогню HIMARS і гаубиць, покликаних посилити здатність острова чинити опір потенційному вторгненню. Угода отримала схвальні відгуки у Вашингтоні: конгресмен Джон Муленар назвав її сильним кроком, однак вона збіглася в часі з доповіддю двопартійного комітету Палати представників з питань Китаю, у якій застерігалося, що Пекін користується сумнівами щодо рішучості США, посилюючи провокації проти Тайваню.Провідний демократ у комітеті Раджа Крішнамурті наголосив, що Тайвань не можна розглядати як розмінну монету, та закликав до чіткішого й послідовнішого донесення позиції США щодо протидії примусу з боку Комуністичної партії Китаю. Попри схвалення угоди, занепокоєння зберігається, оскільки Трамп надає пріоритет розвитку особистих відносин із Сі Цзіньпіном, применшує ймовірність китайського нападу та робить кроки, які критики сприймають як поступки Пекіну, навіть попри очікувану зустріч на вищому рівні, заплановану на квітень.Міністерство закордонних справ Китаю засудило пакет озброєнь, застерігши, що США перетворюють Тайвань на «порохову діжку», й дало зрозуміти, що можливі заходи у відповідь. Водночас аналітики зазначили, що відмова від схвалення цієї угоди надіслала б ще гірший сигнал у сфері стримування. Конгрес також тисне на адміністрацію з вимогою заспокоїти союзників, зокрема через двопартійну резолюцію Сенату, яка підтверджує союз США та Японії після різкої критики Пекіном прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїті.Прихильники угоди стверджують, що вона відображає спадковість політики різних адміністрацій США та відповідає Стратегії національної безпеки, яка робить акцент на збереженні військової переваги для стримування конфлікту навколо Тайваню.