Китай планує міжнародну експансію цифрового юаня у 2026 роціКитай готується зробити наступний стратегічний крок у фінансовій сфері — вивести цифровий юань за межі внутрішнього ринку вже у 2026 році. Йдеться не просто про технологічний експеримент, а про спробу поступово змінити правила гри у міжнародних розрахунках, де десятиліттями домінували долар США та західні платіжні системи. Цифровий юань розглядається Пекіном як інструмент фінансового суверенітету, зниження залежності від доларової інфраструктури та водночас як важіль геоекономічного впливу.На відміну від криптовалют, цифровий юань є повністю контрольованою державою валютою, інтегрованою у банківську систему Китаю та керованою центральним банком. Саме це робить його привабливим для Пекіна в міжнародному контексті: він дозволяє здійснювати транскордонні платежі швидше, дешевше і без посередників на кшталт SWIFT. Для країн, які з різних причин прагнуть зменшити залежність від західних фінансових каналів або бояться санкційних ризиків, така альтернатива може виглядати дедалі цікавішою.📍У 2026 році Китай планує активніше інтегрувати цифровий юань у міжнародну торгівлю, зокрема в розрахунки з партнерами з Глобального Півдня, а також у межах ініціатив, пов’язаних з інфраструктурними проєктами та регіональними фінансовими хабами. Це не означає миттєвого підриву позицій долара, але свідчить про довгострокову стратегію: Пекін мислить категоріями десятиліть, а не короткострокових фінансових циклів.⁉️Водночас цифровий юань викликає і занепокоєння. Для багатьох держав питання прозорості, контролю за даними та можливостей фінансового нагляду з боку китайських регуляторів залишаються відкритими. Саме тому міжнародне поширення цифрового юаня, ймовірно, буде поступовим і вибірковим, а не масовим. Проте сам факт, що Китай уже переходить від внутрішнього тестування до глобальних амбіцій, є показовим.Це ще один приклад того, як Китай намагається не лише адаптуватися до існуючої світової фінансової системи, а перепроєктувати її під себе — через технології, стандарти та альтернативні інституційні механізми. Цифровий юань стає частиною цієї великої стратегії: тихої, поступової, але потенційно дуже впливової.
Президент Південної Кореї попросив Сі зіграти роль посередника у відносинах з Північною КореєюПрезидент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що під час переговорів у Пекіні попросив голову КНР Сі Цзіньпіна відіграти посередницьку роль щодо Північної Кореї. Це звернення пролунало в межах державного візиту до Китаю.Лі повідомив південнокорейським ЗМІ в Шанхаї, що спроби Сеула залучити ядерну Північну Корею до діалогу наразі були безрезультатними, додавши, що «усі наші канали повністю заблоковані». Він процитував Сі, який сказав: «говорити легко, але діяти не так легко», наголосивши на необхідності терпіння в дипломатії.Президент Південної Кореї заявив, що Сі визнав зусилля Сеула та дав зрозуміти, що Китай працюватиме над посередництвом заради миру на Корейському півострові. Лі також зазначив, що сподівається відкрити «нову фазу» китайсько-південнокорейських відносин після років напруженості, пов’язаних зі спором 2017 року щодо розміщення американської системи протиракетної оборони. Він підкреслив, що Сеул вважає відносини з Японією такими ж важливими, як і зв’язки з Китаєм, і прагне збалансованої регіональної дипломатії.
Як китайці бачать США у 2025 році: стримування, суперництво і обережний прагматизмУ 2025 році сприйняття США в китайському суспільстві залишається переважно критичним, але не однозначно ворожим. Згідно з опитуванням Центру міжнародної безпеки та стратегії при Університеті Цінхуа, значна частина китайських респондентів вважає, що ❗️головною метою США є стримування розвитку Китаю та збереження власного глобального домінування .Водночас більшість опитаних не підтримує ідею прямої конфронтації. Навпаки, вони виступають за збереження економічних і торговельних зв’язків зі США, розглядаючи їх як взаємовигідні та необхідні для стабільності глобальної економіки.📉Опитування також фіксує поширене переконання, що міжнародний вплив США поступово зменшується. Багато китайців вважають, що американська політична система переживає внутрішню кризу, тоді як Китай, навпаки, перебуває на траєкторії зростання й посилення ролі у світі.При цьому ставлення до США є складнішим, ніж проста антипатія. Частина респондентів визнає технологічну, військову та фінансову потугу Сполучених Штатів і вважає їх ключовим фактором глобального порядку, навіть якщо цей порядок більше не сприймається як легітимний або справедливий.Цікаво, що росія залишається країною з найвищим рівнем позитивного сприйняття серед китайських респондентів. Водночас рівень симпатії до США у 2025 році дещо зріс порівняно з попереднім роком, що свідчить не про покращення відносин, а радше про адаптацію громадської думки до тривалого суперництва між двома державами .Загалом образ США в Китаї у 2025 році поєднує недовіру, стратегічний скепсис і прагматичне визнання взаємозалежності — без очікувань швидкого покращення відносин, але й без запиту на відкритий конфлікт.
Шанхай планує покращити бізнес-середовище містаШанхай оголосив про плани щодо поліпшення бізнес-середовища шляхом оптимізації державних послуг та збільшення підтримки іноземних інвестицій і глобальної експансії, повідомляє Bloomberg News 4 січня 2026 року.У плані дій, опублікованому в неділю на веб-сайті муніципального уряду Шанхаю, зазначено, що влада має на меті підвищити прозорість регулювання та ефективність затвердження рішень, запровадивши цільові заходи для ключових секторів та нових галузей. План передбачає посилення нагляду та боротьби з монополістичними та недобросовісними практиками, а також активізацію зусиль з обмеження так званої «інволюційної» конкуренції.Конкретні заходи включають вдосконалення механізмів координації фінансування малих та мікропідприємств, стандартизацію посередницьких фінансових послуг та боротьбу з незаконною фінансовою діяльністю.Влада також зобов'язалася боротися з неправдивою та оманливою інформацією про компанії під час таких важливих подій, як первинне розміщення акцій, запобігати примусовим комерційним партнерствам, посилювати відповідальність інтернет-платформ та покращувати розгляд справ про порушення в Інтернеті, що стосуються підприємств.https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-04/china-s-shanghai-has-plan-to-enhance-city-s-business-environment?
Трамп блокує угоду про постачання мікросхем, посилаючись на проблеми, пов'язані з Китаєм2 січня президент США Дональд Трамп заблокував придбання американським фотонічним підприємством HieFo Corp активів аерокосмічної та оборонної компанії Emcore, що базується в Нью-Джерсі, посилаючись на національну безпеку та проблеми, пов'язані з Китаєм. Сума угоди становила приблизно 3 мільйони доларів, при цьому Emcore заявила, що HieFo придбала її бізнес з виробництва мікросхем та виробництво пластин з фосфіду індію за 2,92 мільйона доларів.У наказі Білого дому Трамп зазначив, що HieFo контролюється громадянином Китайської Народної Республіки і що придбання нею бізнесу Emcore у 2024 році може призвести до дій, які загрожують національній безпеці США. У наказі не вказано особу, яка причетна до цієї справи, і не конкретизовано, які саме проблеми безпеки викликають занепокоєння, але зазначено, що угода заборонена. Трамп наказав HieFo протягом 180 днів позбутися всіх часток і прав у активах Emcore.За даними Міністерства фінансів, Комітет з іноземних інвестицій у США під час розгляду визначив ризик для національної безпеки, не уточнюючи його деталей. HieFo була заснована Гензао Чжаном, колишнім віцепрезидентом Emcore з інженерних питань, та Гаррі Муром, колишнім старшим директором з продажу Emcore. Станом на пізній вечір п'ятниці ні HieFo, ні Emcore не опублікували публічних коментарів щодо цього рішення.https://www.reuters.com/world/china/trump-blocks-chips-deal-cites-security-china-related-concerns-2026-01-03/
У своїй новорічній промові Сі Цзіньпін заявив, що возз'єднання з Тайванем неминучеСі Цзіньпін підтвердив прихильність Пекіна до возз'єднання Китаю і Тайваню у своєму щорічному новорічному зверненні, виголошеному на наступний день після завершення великих китайських військових навчань навколо острова.У телевізійній промові з Пекіна Сі заявив, що возз'єднання того, що він назвав «батьківщиною», є неминучим, описавши це як нестримну історичну тенденцію. Китай вважає самокерований Тайвань частиною своєї території і неодноразово заявляв, що залишає за собою право застосувати силу, щоб взяти острів під свій контроль, що відкидається тайванським урядом і більшістю населення.Заява Сі прозвучала після двох днів інтенсивних навчань Народно-визвольної армії навколо Тайваню на початку тижня. Навчання, відомі як «Місія справедливості 2025», включали операції з використанням бойових боєприпасів і моделювали блокаду ключових портів, під час якої військово-морські сили, військово-повітряні сили, ракетні війська та берегова охорона оточили острів. У навчаннях брали участь щонайменше 89 військових літаків, що є найбільшою кількістю за останній рік, і вони проходили ближче до Тайваню, ніж попередні навчання. Аналітики пов'язали час проведення навчань з нещодавнім схваленням США рекордного пакету озброєння для Тайваню на суму 11 мільярдів доларів.У своїй промові Сі також зобразив Китай як відкриту і відповідальну світову державу, згадавши про великі міжнародні саміти, що відбулися цього року. Державні ЗМІ підкреслили зростаючу військову міць і технологічні досягнення Китаю, а також успіхи в галузі культури. Раніше в середу Сі повідомив високопоставленим чиновникам Комуністичної партії, що Китай на шляху до досягнення своєї мети щодо 5% економічного зростання за рік.https://www.chinanews.com/shipin/spfts/20251231/6298.shtml
Китайський погляд на війну в Україні: підсумок 2025 року від кореспондента «Сіньхуа»Кореспондент китайського державного інформаційного агентства «Сіньхуа» (新华社) у Києві опублікував підсумковий матеріал за 2025 рік на основі власних спостережень у Києві. Текст оформлено як журналістські нотатки наприкінці року й присвячено тому, як затяжна війна в Україні сприймається та пояснюється китайському читачеві.Автор описує війну як тривалий і безперервний процес, що став повсякденною реальністю. Матеріал починається з особистого спостереження нічної атаки дронів у Києві, яке одразу задає рамку повторюваності: подібні епізоди, за словами журналіста, протягом року постійно повторюються.Основний акцент зроблено на соціально-економічних наслідках війни. Наводяться дані Світового банку про зростання рівня бідності в Україні, оцінки Національного банку України щодо уповільнення економічного зростання у 2025 році, а також інформація про дефіцит державного бюджету, який покривається за рахунок зовнішніх кредитів і фінансової допомоги, зокрема з боку ЄС та МВФ.В окремому блоці описано повсякденні труднощі цивільного населення: масові відключення електроенергії та опалення, використання генераторів, пристосування людей до життя в умовах нестачі базових ресурсів. Через конкретні побутові приклади війна подається як проблема щоденного виживання.Текст також передає стан невизначеності серед цивільних і військових. Згадуються сумніви щодо стабільності західної підтримки України та розчарування, пов’язані з політичними суперечками у США та Європі. Переговори навколо військової допомоги, «мирних планів» і тимчасового припинення вогню описуються як тривалий і малорезультативний процес.У підсумку 2025 рік подається як момент, коли війна входить у режим поєднання бойових дій і переговорів без вирішення ключових питань безпеки та територій. https://h.xinhuaxmt.com/vh512/share/12899075?docid=12899075&newstype=1001&d=135025e&channel=weixinp&wxst=1767036495800&time=1767037621909
Китайська модель з різними результатами: уроки Казахстану та ТаїландуШвидке зростання Китаю стало потужним орієнтиром для країн із середнім рівнем доходу, які прагнуть вийти із стагнації. Казахстан і Таїланд звернули увагу на «китайську модель», прийнявши державне планування, інвестиції в інфраструктуру та тісніші зв'язки з китайським капіталом і технологіями. Однак, незважаючи на амбітні стратегії та значні ресурси, жодна з цих країн не досягла стійкої промислової трансформації.Основною проблемою є не брак грошей чи намірів, а неправильне тлумачення досвіду Китаю. Промислова політика Китаю полягала не просто в державному втручанні чи інфраструктурі, а в безжальній дисципліні: інтенсивній конкуренції між місцевими органами влади, суворих критеріях ефективності, умовній захисті та готовності дозволити компаніям збанкрутувати, якщо вони не досягають необхідних показників. Навчання та обмін досвідом були важливішими за короткострокову прибутковість.Підхід Казахстану значною мірою покладається на державні підприємства та постійні фінансові вливання, перетворюючи промислову політику на інструмент стабілізації існуючих підприємств, а не на засіб примусу до модернізації. Таїланд, у свою чергу, віддає перевагу податковим стимулам та ринково-орієнтованій політиці, пропонуючи багато «пряників», але мало механізмів примусу чи штрафів за невиконання зобов'язань. В обох країнах інфраструктура ризикує стати самоціллю, а не підтримкою динамічних промислових екосистем.https://www.thinkchina.sg/economy/china-model-different-outcomes-lessons-kazakhstan-and-thailand
Українська громада в Ґаосюні відсвяткувала Різдво ХристовеУкраїнська громада в Ґаосюні зібралася на різдвяне святкування в ресторані української кухні «Хата». Гостей пригощали кутею, варениками та голубцями, а серед особливих страв була рулька по-донецьки.Вечерю розпочали з молитви за добробут і мир в Україні. Також на заході лунав «Щедрик» у виконанні тайвансько-українського дитячого дуету: під акомпанемент піаніно мелодію вела скрипка, що додало події в громаді так далеко від Батьківщини особливої різдвяної атмосфери.«Хата» — український заклад у Ґаосюні, заснований українською громадською діячкою й освітянкою Ольгою Куліш та її чоловіком Лінєм Юе. Ресторан відомий, зокрема, «петриківським» фасадом, а також салом. У 2024 році заклад отримав нагороду The 500 Dishes Award (досл. «Нагорода 500 тарілок»), яку часто називають тайванським аналогом «мішлену», продавши перші пів тисячі тарілок сала — доволі незвичного для Тайваню продукту.За даними Національної міграційної агенції, станом на кінець листопада цього року в Тайвані мешкає 241 громадянин України. Найбільше — у Новому Тайбеї та Тайбеї.https://www.rti.org.tw/ua/news?uid=3&pid=183159
🚀 Місячна гонка 2.0: чому цього разу все набагато небезпечніше?Понад 50 років після програми «Аполлон» Місяць знову став епіцентром глобального протистояння. Проте сьогодні це не просто змагання прапорів, а жорстка боротьба за стратегічне домінування та ресурси, що здатна змінити баланс сил на Землі.США та Китай націлилися на одну й ту саму точку — Південний полюс Місяця. Хто прийде першим, той отримає контроль над критичними запасами водяного льоду та право встановлювати правила гри в космічному праві. Поки американська програма Artemis стикається з відтермінуваннями та залежністю від приватних підрядників, Пекін демонструє стабільність у реалізації своїх планів.Ключові фактори протистояння:🌔 Ресурсний суверенітет: водяний лід — це паливо та кисень для майбутніх космічних станцій.🌔 Технологічний розрив: затримки SpaceX ставлять під загрозу лідерство NASA.🌔Різниця стратегій: Китай покладається на довгострокову державну стабільність, тоді як США — на інноваційність приватного сектору (SpaceX, Blue Origin) та широку мережу союзників через «Угоди Артеміди».🌔 Геополітика: перемога Китаю може спровокувати дрейф міжнародних партнерів у бік Пекіна.🌔 Юридичний прецедент: першопроходець де-факто визначатиме зони впливу та безпеки на супутнику.Ставки піднялися до максимуму: космос перестає бути територією лише науки, перетворюючись на зону потенційного конфлікту.
TGLIST.COM.UA
