Джерело
Державна митна служба України | 💪З позивним ЛЕВ…Олександр – боєць одного з підрозділів Сил спеціальн...
1 200 Охват/переглядів
2022-11-26 14:23
Повідомлення №1978
💪З позивним ЛЕВ…Олександр – боєць одного з підрозділів Сил спеціальних операцій. Завжди був одним з перших: з початком АТО пішов до війська – захищав Луганську область. В перші дні повномасштабної війни залишив роботу у Львівській митниці, прибув у військкомат і знову рушив на фронт - на Донбас. 💬 «Вранці 24 лютого почув, що війна, і відразу спакував все необхідне, бо знав, що моє прізвище – в списку перших черги запасу. Навіть не думав ховатися від повістки. А хто піде? Руки-ноги є, здоровий – то в бій. За Україну, родину, дитину. Хто, як не я, їх захистить?», - згадує Сашко.З військкомату воїна направили у 🪖24-ОМБр, а через кілька діб у складі Королівської бригади він вже був у Лисичанську. Далі – найгарячіші точки – Бахмут, Соледар, Гірське, Попасна. «Коли атакувала ворожа артилерія, то навіть величезна споруда, де ми перебували, «танцювала гопака». Підлога, стіни – все ходило ходором. Навколо дим, пил, нічого не видно. Тут – горить, там – палає. А ти не знаєш, де вихід. Але жахало не це. От ми заїжджали на початку лютого в Лисичанськ – ходять тролейбуси, бавляться діти, життя... А через два тижні повернулися туди на завдання – пустка, все розбите. Ні машин, ні людей. Одні руїни і «скелети» авто. Все це – наслідки вибуху касетних снарядів. Та найстрашніше на війні – це втрата побратимів. Був випадок, що мої друзі відбили ворога і поверталися після бою на позиції. Але дорогою їх «зняв» ворожий снайпер», – розповідає боєць. За словами воїна, саме бойові товариші – це найміцніша опора на війні. «Ми як одна родина. Постійно підтримуємо зв'язок, навіть після того, як мене перевели до складу ССО. Згадуємо, як грілися біля бочок з вогнищем, сьорбали каву з одного горнятка чи викурювали цигарку на двох. Це не забувається», – розповідає боєць. На прохання згадати хоч один позитивний момент за час війни, військовий безапеляційно відповідає: «Весь мій позитив – це 6-річна донечка Аня, яка чекає мене вдома. З собою на війну вона дала мені дві ляльки, які я завжди носив у бронику. Мабуть, вони відганяли від мене кулі. А коли прибув у коротку відпустку – дитина від мене не відходила. З татом скрізь і навіть засинала біля мене. Ось вам і хороше, і основна мотивація».🇺🇦 «Ми переможемо. Інакше і бути не може, немає іншого шляху. Все, що сталося – це фатальна помилка рашистів. За нами весь світ і все буде добре. А що ворог? Він сильний тільки на відстані, а при близькому контакті орки розбігаються, як гієни», – запевнив ЛЕВ.