В грудні 1936 року з ініціативи членів ОУН на основі реорганізованої СУМ було створено Українську Далекосхідну Січ (УДС). Кожної неділі члени УДС проходили військовий вишкіл.Звістка про створення Карпатської України виклика неабияке пожвавлення серед українців Маньчжурії. До УДС в Харбіні масово почали вступати українці, які вимагали видачі паспортів й надання їм громадянства. Для потреб Карпатської Січі була проведена грошова збірка, а для популяризації визвольного руху видано карту Карпатської України.Відносини між українською діаспорою та японською адміністрацією були неоднозначними. З одного боку, частина українців сподівалася на допомогу японців, з метою створення на території Зеленого Клину Української Далекосхідної Республіки. Інші вважали, потрібно уникати співпраці з Японією. Не було єдності і серед японського військового керівництва: одна частина підтримувала український національний рух, інша робила ставки на російських емігрантів.Євген Коновалець зумів переконати японський генштаб у тому, що Україна має виняткове політично-стратегічне та економічне значення в аспекті розв’язання східної проблеми. Також Провід Українських Націоналістів намагався впливати через Японію на політику Німеччини у Східній Європі. У 1937 році зусиллями ПУН були видані японською та китайською мовами книги про Україну.Генерал Ошіма подав пропозицію створити представництво ОУН в Токіо та організувати Антибільшовицький фронт на Далекому Сході. На його думку, цьому сприяла наявність української діаспори в Маньчжурії та великий відсоток українців в Сибіру й гарнізонах Червоної армії. Японська влада організувала для представників ОУН в Харбіні навчання російській мові, для них проводились совєтознавчі курси. Після проходження курсів члени ОУН опрацьовували на випадок війни з СССР різноманітні летючки, брошури, оголошення, заклики українською й російською мовами. Але єдності щодо прояпонської політики лідерів Української Національної Колонії не було. Врешті решт, японська влада почала згортати діяльність українських установ. Восени 1944 р. японська адміністрація організовувала військові відділи з іноземців, більшість із яких були росіяни. Туди ж намагалися включати й українців, але заходами ОУН більшість відмовилися. З початком Харбіно-Гіринської операції 9 серпня 1945 року майже всі члени ОУН виїхали з Харбіну останнім потягом. 19 серпня 1945 року до міста увійшли совєцькі війська, управління містом перебирає совєцька військова адміністрація. .Провідні діячі Української Національної Колонії — очільник УНК Олександр Вітковський, М. Нетребенко, І. Шевченко М. Заїка були арештовані та розстріляні. Сотні українців було вивезено в совєцькі концтабори. Українська Національна Колонія припинила своє існування.Андрій Парубій