Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Я з України
Додано 14 лип 2024

Я з України

@Ukraine1_000
Кількість підписників: 1 219
Фото: 11,500
Відео: 1,130
Посилання: 1,300
Опис:
Спільнота людей, які із гордістю говорять: я з України! Запитання ставте до @UA1_000
Джерело

Я з України | Проходячи повз міський арсенал у Львові,пригадуймо собі звірства росія...

Логотип телеграм спільноти - Я з України Я з України @Ukraine1_000
157 Охват/переглядів 2025-06-17 16:08 Повідомлення №18624
.Проходячи повз міський арсенал у Львові,пригадуймо собі звірства росіян....Добре знаний кожному з нас міський арсенал на вулиці Підвальній і...росіяни. Що тут може бути спільного..?.Почну з того, що майже всі ми успішно забули, а саме - першу російську окупацію Львова, яка тривала майже чотири (!) роки. І відбувалося це, у нашому місті, ви не повірите - близько трьох століть тому..Почалося з того, що у червні 1768 року до Львова увійшли російські війська під командуванням генерала Міхаіла Крєчетнікова з метою охорони міста "...від конфедератів, турків і гайдамаків". Російський військовий гарнізон, перебував у Львові й впродовж наступних 1770-1772 років, аж до підходу до Львова австрійських військ і анексії Польщі, як держави..Власне тоді, у червні 1768 року під час свого першого вступу до Львова, російські війська й привели під конвоєм, до нашого міста, колони полонених українців-гайдамаків, частину з яких розмістили у міському Арсеналі (сьогодні це "реберня" на вул. Підвальній навпроти Львівської облдержадміністрації). Згідно з архівними даними львівських єзуїтів, йшлося про 800 українців, з яких 39, росіяни одразу ж стратили, деручи з них паси шкіри, а інших посадили на палі (це відбувалося на місці страт - на Гицлевій Горі попри сьогоднішню вул.Золоту поблизу Краківського базару). .Цю інформацію доповнюють відомості львівської Святоюрської хроніки, в якій зберігся запис, що 26-27 липня у Львові та в сусідніх, з ним, містах і містечках, було страчено понад 300 українців-гайдамаків.. У серпні того ж 1768 року, у міському Арсеналі гайдамаки підняли бунт, який адміністрація задусила. З цього приводу анонімний автор з Любліна писав, що він отримав лист зі Львова, в якому повідомлялось, що бунтівників загалом 359, їх вішають на день по тридцять і навіть більше осіб, “...а коли кат не встигає…, один другого вішати змушені”..Сьогодні, про ті трагічні події нагадує нам меморіальна дошка авторства Анатолія Галяна, яка встановлена 1970 року збоку, на фасаді міського Арсеналу з таким написом: "У підземеллях цього будинку томилися ув'язнені гайдамаки (400 осіб) - учасники антифеодального повстання 1768 року - Коліївщини"..Тому, як Бог дасть усім нам щасливо дочекати 26-27 липня 2025 (коли минатиме 258 роки з часу страт цих українських повстанців у Львові, росіянами), поспішаючи на роботу чи в інших справах і, проходячи повз цю пам'ятну дошку на міському Арсеналі, пом'янімо в серцях тих безіменних героїв, для яких честь і вірність національним ідеалам, була тоді далеко не порожнім звуком, як, для декого з нас, сьогодні.............P.S.Інший польський мемуарист А. Мощинський зазначав, що військовий комендант Львова Феліціан Коритовський відібрав собі 60 фізично здорових українських хлопців і замість кари присудив їх до роботи – будівництва камяниці на площі Ринок, 29 (згодом кам’яниця Андріоллі). Їх тримали під замком, окремо від інших гайдамаків, але кормили і одягали. Служили Коритовському ці гайдамаки аж до приходу австрійських військ у 1772 року. Тоді їх нібито звільнили..В. Щурат опублікував спогади про гайдамаків мешканки Личакова пані Сікорської, які вона почула від старших людей. Гайдамаків, за її словами, в Львові називали «уманями». Їх “тримали по криміналах і робили ними, а потім тратили”. Одним з методів кари було повішення на гак. Місцем цієї розправи була територія, де згодом було розташовано стадіон польського товариства “Сокіл”.Микола Бандрівський.